За десять последних месяцев (начиная с даты инаугурации президента Януковича 20 февраля 2010 и до сегодня) Украины, которая пыталась позиционироваться в мире как правовое государство, изрядно изменилась. Судебная ветвь фактически прогнулась под ветку исполнительную, страна начала жить по предварительной Конституцией, а высший орган законодательной власти – парламент – голосами большинства готов поддержать любую инициативу Банковой. Изменились и правоохранительные органы: теперь они готовы предотвратить или прекратить любые акции протеста, посадить оппозиционеров, зато реальная борьба с преступностью оставляет желать лучшего. Увеличение расходов на силовые структуры, заложенные в бюджет-2011, свидетельствуют, что Украина в следующем году может еще больше приблизиться к модели полицейского государства, характерной для России и Беларуси. Предлагаем вспомнить основные изменения правового «лицо» государства. Изменения, якобы и проведены властями де-юре, но де-факто продавленные через колено.

Укрощена судебная власть

Прежде всего новая власть взялась за так называемую судебную «реформу», которую «стахановскими» темпами провели в первом полугодии. Впрочем оказалось, что законодательные изменения сделали судебную ветвь власти фактически зависимой от исполнительной. Независимые юристы отмечают, что принятые законы «О судоустройстве», «О статусе судей» и «О Высшем совете юстиции» в своей совокупности отнюдь не является судебной реформой (как любят подчеркивать их разработчики – одиозные Сергей Кивалов и Андрей Портнов), а наоборот , является узаконенным перераспределением полномочий в судебной системе, изменением ее структуры и т.д. Цель – контроль над судьями и их решениями.

Фактически каждого служителя Фемиды отныне может назначить, уволить или привлечь к дисциплинарной ответственности Высший совет юстиции. Судьи почувствовали это сразу, и пока ни один «храм Фемиды» не принял ни одного решения, невыгодного новой власти. Числе и в показательной делу по иску гражданина Волосюк к Президенту, в котором он требовал извинений от Януковича за отрицание Голодомора 1932-1933 годов как геноцида.

Изменения также ослабили роль Верховного Суда во главе с ненадежным для новой власти Василием Онопенко. В противоположность ВСУ осенью создан новый судебный орган – Высший суд по рассмотрению гражданских и уголовных дел, председателем которого стал нардеп-«регионал» Леонид Фесенко. 20 декабря одним из его заместителей стал брат нового Генпрокурора – Николай Пшонка. Зато в Верховном Суде, как и в судах общей юрисдикции, прошла «волна» отставок носителей мантии. Причина – немалые денежные компенсации, предназначенные властью, для тех судей, которые пойдут в отставку до 1 января 2011.

Хотим «старую» Конституцию

2010 завершается для Президента Януковича и его команды юристов критикой со стороны Венецианской комиссии по конституционным изменениям, продавить фактически через колено. Первый шаг сделан еще в начале марта, когда «регионалы» сформировали коалицию не фракций (как это было по тогдашней Конституции), а из отдельных депутатов – «тушек». Беспомощным оказался и Конституционный Суд, который уже 8 апреля узаконил коалицию, несмотря на свое предыдущее, противоположное решение. Вообще, КС постепенно входит в орбиту новой власти и теряет независимость: судьи КС (невиданное дело!) Начали подавать заявления об отставке. Еще летом председателем КС избран «донецкого» генерала спецслужб Анатолия Головина.

После изменения состава Конституционная Фемида, не колеблясь, признал неконституционным политреформу-2004 и открыла путь Януковичу до вступления президентских полномочий Кучмы по Конституции образца 1996 года. Неудивительно, что в конце года Европейская комиссия за демократию через право (Венецианская комиссия) наконец дала оценку конституционным изменениям в Украине: легитимность возвращения к «старой» Конституции Кучмы поставлено под сомнение. Авторитетные юристы советуют Украине провести новую конституционную реформу, поскольку «нынешняя Конституция имеет много проблем, включая слишком большие полномочия Президента Украины».

Кроме этого, конституционную реформу должен осуществить только парламент, а сами изменения должны предусматривать «более четкий механизм сдержек и противовесов», а также судебная реформа и уменьшение полномочий Генпрокуратуры. Тем самым «венецианцы» тактично намекнули, что не судьи КСУ должны изменять конституционный строй в стране, а только конституционное большинство от состава парламента. То есть не менее 300 нардепов.

Возврат к Конституции 1996 года заложило неопределенность и относительно даты парламентских выборов. Ведь согласно ныне действующей Конституции Кучмы, выборы должны состояться весной 2011 года. Согласно политреформой-2004, отмененной КСУ, выборы должны были состояться в 2012 году. Венецианская комиссия засвидетельствовала, что обе даты выборов имеют под собой правовые основания. Но разъяснение относительно даты избирательной гонки опять же должен дать Конституционный Суд. Понятно, что дата будет выгодна властям.

Парламент – ниже плинтуса

Сильный парламент равен установившейся демократии, считают на Западе. Что такое «демократия» в условиях Верховной Рады, ярко засвидетельствовали ратификация «харьковских договоренностей» в апреле и кровавое разблокирования президиума в декабре 2010 года. Зверские избиения нардепов от оппозиции становятся нормой для вчерашних спортсменов, охранников и водителей с мандатами избранника от ПР. Если весной от нападавших пострадали депутаты от фракции НУНС (особенно Олесь Доний), то в конце года – уже пятеро бютовцев (в частности, Михаилу Волынцу разбили голову стулом).

За причинение телесных повреждений неприкосновенным депутатам до сих пор не возбуждено ни одного уголовного дела. Следователи Генпрокуратуры видят виновных только среди пострадавших, которые блокировали, препятствовали, бросали дымовые шашки и т.п. Их и вызывают на допросы, вместо фамилии тех, кто их бил, руководство ГПУ не называет.

Итак, в парламенте демонстрируют только физическую силу, но как высший орган законодательной власти он является откровенно слабым. Все законопроекты исполнительной власти принимают второпях и за счет общего «одобрямса» большинства. О каких компромиссах с меньшинством, или конструктивные дискуссии под куполом ВР не идет.

Преодолевать коррупцию не спешите

Реальную борьбу с коррупцией в Украине снова отложен: 21 декабря Верховная Рада отменила пакет антикоррупционных законов, принятый еще полтора года назад. Введение в действие этих законов откладывали дважды: с 1 января на 1 апреля 2010 и с 1 апреля 2010 на 1 января 2011. Новая власть объясняла такие действия, потребностью в доработке отдельных норм. Впрочем никаких изменений не было предложено ни летом, ни осенью. Зато за полмесяца до окончания моратория Президент внес собственный антикоррупционный законопроект «О принципах предотвращения и противодействия коррупции в Украине», который, по мнению международных экспертов, на 80% повторяет ранее принятый пакет. При этом глава государства исключил из своего проекта предыдущие нормы об обязательном декларировании доходов и расходов всеми близкими людьми и родственниками государственных служащих.

Сейчас проект Президента приняли в первом чтении и обещают принять в целом уже в январе. Впрочем министр юстиции Александр Лавринович днях спрогнозировал, что этот закон ВР рассмотрит не раньше марта 2011 года, да и то только во втором чтении. Следовательно, введение в действие даже этого «обрезанного» антикоррупционного законопроекта тормозится властью. Неудивительно, что Transparency International (глобальная антикоррупционная неправительственная организация, работающая более чем в ста странах мира) уже заявила, что следствием отмены антикоррупционных законов является потеря Украины репутации в международных кругах.

Закон – один для всех … предшественников!

Милицейское ведомство во главе с Анатолием Могилевым все больше расстраивается по модели российского МВД. На службу в органы вернулось немало одиозных генералов образца 2004 года – Сало, Варцаба, Русин, а криминогенная ситуация в государстве, согласно данным оппозиции, резко ухудшилась. Милиция все чаще локализует митинги и демонстрации оппозиции, автобусы с пикетчиками (и даже верующими Киевского патриархата), не выпускает из регионов под надуманными предлогами ГАИ. Лучшие места на митингах отводят сторонникам власти, а оппозицию бойцы спецподразделений оттесняют на обочину. Подозрения и недовольство рядового «беркутовца» может вызвать даже вышивка, одетая участником акции.

Все чаще акции оппозиции власти запрещают через суд. В конце года милиция решилась прибегнуть к силовому разгону – 3 декабря ночью силами «Беркута» было «зачищен» от протестующих против Налогового кодекса предпринимателей Майдан в Киеве. О свободе собраний министр Могилев часто повторяет любимую «мантру» российских коллег: «Митинг может мешать другим гражданам!

Пример из российской ФСБ взяла и СБУ. Здесь и скандал с «Тюрьма на Лонцкого» во Львове и рассекречиванием архивов, и возбуждение уголовных дел против экс-чиновников и заключения экс-руководителей «Нафтогаза» и Гостаможслужбы Игоря Диденко и Анатолия Макаренко в рамках «газового» дела «РосУкрЭнерго» и т.д. . В конце года глава СБУ Валерий Хорошковский за резкой критики европейских институтов таки отказался от членства в Высшем совете юстиции.

Относительно Генпрокуратуры, то пока ею руководил умеренный Александр Медведько, к открытым репрессиям против оппозиции не доходило. В розыск объявили только экс-министра экономики Богдана Данилишина, задержанного впоследствии в Чехии (где сейчас он просит политического убежища). Впрочем после назначения нового Генпрокурора Виктора Пшонки в ноябре (который сразу заявил, что выполнит любой приказ президента) следователи Резницкой словно сорвались с тормозов. На допросы в ГПУ едва не ежедневно ходят экс-премьер Юлия Тимошенко и Александр Турчинов (которого также вызывают и следователи СБУ).

Сейчас, по данным ГПУ, против членов предыдущего Кабинета Министров уже возбуждено почти двадцать уголовных дел. Следователи не гнушаются нарушением норм УПК при расследовании дел, поэтому экс-чиновников часто сажают за решетку по надуманным поводам. Суды покорно выбирают жертвам репрессий новой власти меру пресечения – содержание под стражей.

Следовательно прошлой неделе арестованы экс-министра по вопросам охраны окружающей среды Георгия Филипчука и экс-первого заместителя министра юстиции Евгения Корнейчука. В последние дни года под стражей оказался и экс-глава МВД, лидер «Народной самообороны» Юрий Луценко. Он является седьмым представителем правительства Тимошенко, которое будет встречать Новый год в СИЗО.

В том, что 2010 год ознаменовался активизацией громких уголовных преследований представителей оппозиции, убеждены и представители Украинского Хельсинского союза по правам человека и Харьковской правозащитной группы. Вместе при аналогичных обстоятельствах уголовные дела в отношении представителей действующей власти не нарушают, заявляют правозащитники. Они призывают власти «отказаться от выборочного уголовного преследования и резкого сужения политической свободы в стране». Впрочем вряд ли этот призыв будет услышан.

Источник информации: vstatus.com.ua.

Новый год приближается! А с ним – традиционный для нашей хлебосольной нации вопросы: как сделать так, чтобы на праздник вкусно есть и не переесть, выпить, но не перепить? Ведь так хорошо бывает попеть песен про елочку, зайчика и два дубки на горе, но так не хочется на утро 1 января валяться с больной головой и с тазиком возле кровати … Оказывается, если почитать символы нового года и прислушиваться к потребностям собственного организма, можно отпраздновать без проблем. Как рассказал заведующий отделом фитотерапии медицинского лечебно-оздоровительного центра «Энергия жизни», врач с 20-летним опытом Борис Скачко, вечером важно не довести до отчаяния поджелудочную железу, а утром – не спустить клетки мозга в унитаз.

Коньяк тестирует сосудистую систему человека

- Борис Глебович, как избежать переедания за новогодним столом?

- При подготовке к празднику надо учитывать, что к нам придет новый год то Кота, то Кролика. Как известно, кролики вегетарианцы, а коты любят рыбку, молочные продукты. Если объединить две рекомендации в одну, получается все же преимущество вегетарианства. Это одна из оздоровительных систем, которую можно применить в наших условиях. Итак, что нужно делать, чтобы не переесть в новогоднюю ночь? Начинать застолье не из салатов, как мы привыкли, а из белковой пищи. Учитывая предпочтения Кота, лучше взять белую рыбу (она лучше переваривается). Когда белок первым попадает в систему пищеварения, он фактически тормозит процесс передвижения пищи по кишечнику. Рыбе нужно постоять в желудке несколько часов, чтобы перевариться. Соответственно, в течение этих часов человек будет чувствовать себя сытым и не сможет активно переедать. Если же начать ужин с какого салата, он особо не задержится в желудке. Салат быстро идет в кишечник, освобождая место для следующей порции пищи. Тогда возникает риск переедания. Когда человек за 10 минут Крестовая в себя то, что готовилось два дня, будет и боль в животе, и тошнота и слабость, и, возможно, необходимость лечь в больницу.

- Значит, чтобы не переесть, надо сначала «загрузить» в себя белок?

- Да. После рыбы «паровозом» могут пойти различные салаты-винегреты, а в конце – десертные вина с пирожными. При этом человек понемногу выпивает, белок связывает алкоголь и медленно отдает его в кровь. Так мы бережем печень от интенсивного токсического удара спирта. Человек, с одной стороны, не будет кристально трезвым, но и под столом не валяться. Понятно, что на Новый год людям бывает трудно удержаться в пределах безопасной дозы алкоголя (100 грамм для мужчин, 50 граммов – для женщин). Но чтобы не перепить, лучше запивать алкоголем еду, а не закусывать спиртное. Человек может выпить 300 миллилитров водки течение дня, и если алкоголь медленно всасывается в кровь, то печени придется несладко, но, в принципе, терпимо. Если же человек натощак выпила 150-200 граммов спиртного, эта доза беспрепятственно попадает в кровь и печень вынуждена одномоментно фильтровать большую дозу. Вот здесь она “падает” точно. Кстати, если пить то крепкое, то лучше водку, чем коньяк. В коньяке содержатся дубильные вещества, которые плохо влияют на слизистую желудка, нарушая процесс пищеварения. Кроме того, этот напиток очень активно влияет на тонус сосудов, вызывая их спазм. Поэтому перебор дозы коньяка может дать сильные головные боли, общее недомогание. Коньяк фактически тестирует сосудистую систему человека. Если выпил коньяку и стало плохо – сосуды явно находятся не в лучшем состоянии.

Маленький ужин заранее – спасение

- Знакомые медики всегда жалуются, что дежурство в больнице перед Новым годом – курорт, а на Новый год – это ужас. Пациентов приходится не просто лечить, но и даже спасать от смерти. Каких правил следует придерживаться, чтобы не попасть после праздничного ужина сразу к гастроэнтерологов или хирургов?

- Если человек хочет валяться под лавкой, она там окажется. А наши советы – для тех людей, которые понимают: общаться из-под стола намного хуже, чем за столом. Внизу же одни ноги, с ними не поговоришь … Итак, самое главное, что надо запомнить, – знать меру и ни в коем случае не начинать застолье натощак. Если за стол все садятся около полуночи, то часов в семь-восемь вечера обязательно должен быть легкий перекус. Кашица, салатик, несколько бутербродики – что угодно, но человек должен перекусить. А в украинском почему-то получается наоборот. В течение дня люди истерически бегают по магазинам, докупают подарки, возятся на кухне, имеют множество неотложных дел. В этой суматохе никто не успевает нормально поесть. Причем обратите внимание – даже когда все готово, хозяйки не позволяют перехватить кусочек до начала застолья, гоняют мужа и детей из кухни. Мол, ждите, есть будем за столом. Но это неправильно! Голодные люди за 5 минут наедаются, а тогда есть шанс продолжить празднование в ближайшем отделении гастроэнтерологии.

- Почему? Алкоголь быстро подействует?

- Дело не только в спиртном. Здесь даже пить особо не надо, чтобы возникли проблемы с системой пищеварения. В течение дня печень вырабатывает желчь, а желчный пузырь ее накапливает, чтобы использовать за приемом пищи. Поджелудочная железа также вырабатывает секрет, чтобы порадовать за ужином. Глотая слюну, человек ловит ароматы из кухни. Печень и поджелудочная уже переполнены, пищеварительная давно готова к работе. Но есть не дают! Если бы люди стряпали из прищепки на носу, было бы немного легче. Но кто же так делает? И вот наступает желанная момент, когда можно попробовать что-то вкусненькое. Еда и алкоголь сработали как раздражитель, и желчный с поджелудочной сразу «сработали». И тут возникает большая проблема. Пропускная способность каналов, по которым течет секрет желез, не рассчитана для таких больших объемов. И когда вкусная еда блокирует 12-перстную кишку, для утечек из этих желез просто не остается места. А когда в желчном пузыре еще и камешки выросли, то праздник может закончиться на столе у хирурга. Человек может и не знать, что у нее есть те камни. Ибо вы спросите знакомых, когда они последний раз на ультразвуковое исследование к гастроэнтерологу заглядывали? Камни в желчном при определенных условиях вырастают в течение полугода. И то, что человек 20 лет назад была на УЗИ, ничего не гарантирует.

Председатель политсовета “Нашей Украины” Валентин Наливайченко, находясь в Ровно, объявил, что его партия начинает кампанию защиты честных выборов. “Избирательные комиссии на всех уровнях сформированы преимущественно из представителей власти, при этом купить духи парфюмерию настоящую практически невозможно. Это не есть демократически и несет прямую угрозу фальсификации результатов голосования, – убежденный Наливайченко. – Партия регионов искусственно закрепила за собой первые номера в большинстве бюллетеней, надеясь таким способом получить поддержку граждан”.

Поэтому кампания защиты честных выборов для “Нашей Украины” становится фактически одним из первоочередных заданий, говорит Наливайченко. “Мы начали контроль за соблюдением избирательного законодательства во время кампании и будем противодействовать его нарушением в судебном порядке. Чтобы не случилось так, как это было в Хмельницкой области и в Крыму, где органы юстиции препятствуют незаконные для участия в выборах наших представителей, а также представителей других партий, – отмечает “нашеукраинец”. – Наши члены участковых избирательных комиссий и наблюдатели в день голосования будут защищать честные результаты выборов и честный подсчет голосов на всей территории страны”.

Наливайченко сообщил, что от 15 октября работает бесплатная телефонная линия “Нашей Украины”, через которую граждане будут иметь возможность сообщать о нарушении и попытке сфальсифицировать выборы, в частности парфюмерия clinique уже не сможет влиять на выборы. Номер неотложной правовой помощи избирателям 0-800-50-28-18 будет работать ежедневно, кроме выходных, из 9-и до 18-и часа.

На Ривненщине Валентин Наливайченко завершил турне Западной Украиной, которое включало посещения Луцка и Львова. В Дубне на него и председателя областной организации “НУ” народного депутата Виктора Матчука ожидал переполненный зал районного Дома культуры. Известны своими патриотическими настроениями жители Дубна буквально засыпали “нашеукраинца”, к тому же экс-председателя СБУ, записками с вопросами. Особенно господина Валентина поразил мужчина, который едва не на коленях прочитал из сцены собственный стих об Украине. “Для обновленной “Нашей Украины” главное – это доверие людей. Именно поэтому мы встречаемся с людьми по всей Украине, а не сидим в киевских офисах или, как клоуны, на разнообразных ток-шоу”, – поделился впечатлениями Наливайченко после такой встречи.

В Ровно он позавчера участвовал в общественной акции “Слава Украины”, которую организовала областная организация “НУ” в честь праздника Покровы. “Приветствую каждого с праздником украинских героев, которые остались непокоренными! – поздравил ривнян на площади независимости Валентин Наливайченко, и фактически повторил обороты Виктора Ющенко образца 2004 года : – Слава таким героям, слава каждому из вас, слава Украине”!

В Центральной избирательной комиссии заявляют о массовых фактах нерегистрации кандидатов от партий “Свобода”, “Сильная Украина” и “Родина” на местных выборах. Об этом вчера на пресс-конференции заявила заместитель председателя ЦИК Жанна Усенко-Черная. “Есть примеры, когда суд несколько десятков раз выносит решение о регистрации, но в комиссиях кандидаты все равно не регистрируются. Наиболее массовое нарушение – это искусственное создание условий для отказа в регистрации кандидатов”, – сказала Усенко-Чорная.

По словам заместителя председателя ЦИК Андрея Магери, причины отказа в регистрации кандидатам надуманы: “Суды выносят решения, согласно которым, учитывая, что сроки регистрации всплыли, нет предмета рассмотрения исков. Это говорит о том, что суды не защищают права граждан на выдвигание. И я не исключаю, что в Европейском суде будет очень много обращений относительно нарушения их прав”.

В ночь с четверга на пятницу умерла еще одна жертва самой страшной транспортной катастрофы за историю независимой Украины – аварии на железнодорожной перегонке Марганец-Никополь. Врачи так и не смогли спасти жизни уже 45-й жертве. Остальные погибшие уже похоронили. Даже с погибшим водителем микроавтобуса Николаем Гречком, которого люди считают главным виновником трагедии, пришло попрощаться немало родственников тех, кого он так и не довез в прошлый вторник с Городища до Марганца.

Должен водителя признают и те, кто того страшного дня чудом выжил. Одну из них, 33-летнюю Оксану Бойченко, привезли к Днепропетровской областной клинической больнице имени Мечникова со сложным переломом плеча, открытой черепно-мозговой травмой, сотрясением мозга, многочисленными забоями лица и тела. Как рассказала женщина, ее и другого пострадавшего, 31-летнего Дмитрия Олийника, уже перевели с реанимационного отделения до общего.

Оксана вспоминает, что пассажиры “маршрутки” действительно кричали водителю: “Поезд! Остановись!” Более того, молодая женщина сознается, что не может избавиться от страшной мысли – водитель специально выехал под колеса локомотива.

Дмитрий эти крики пассажиров тоже помнит. Он пришел в себя на куче грязной щебенки. Обошелся черепно-мозговой травмой, многочисленными порезами. Как и Оксана, мужчина сидел в микроавтобусе в самом конце салона. Это обоим и спасло жизнь.

А вот частного предпринимателя Ивасенко, которому принадлежал “Эталон”, до сих пор никто не может найти. Однако сотрудники этого автопредприятия утверждают, что необходимую лицензию на перевозку пассажиров он имел. Да и водитель Николай Гречко того злосчастного утра прошел обзор у медика и механика. Каких-то отклонений физического или психического здоровья у него никто не зафиксировал. Поэтому, быстрее, придется говорить о преступной невнимательности. Однако относительно покойников принято говорить или хорошо, или ничего.

Есть и еще одна версия. Астрологи говорят, что 12-15 октября для Днепропетровска как “черная пятница” – в это время случаются критические ситуации. И правда, в Днепропетровске в этом промежутке времени трагические события происходят ежегодно: 2007-го взорвалась многоэтажка на улице Мандрикивский, в 2008-ом – за окончательно не выясненных обстоятельств застрелился прокурор области Владимир Шуба, в 2009-ом – взорвали бизнесмена Вячеслава Брагинского и вот теперь – Марганец.

Во время следствия выясняются все новые обстоятельства трагедии на железнодорожном переезде в селе Тарасивка Киево-Святошинского района. Прокурор Киевской области Александр Гардецкий заметил, что переезд, где “скорая” столкнулась с поездом, в этот день работал “в необычном режиме”. Он объяснил, что дополнительный шлагбаум, через который пытался проехать автомобиль “скорой”, работал с опозданием, то есть на момент, когда авто пересекало колею, он уже должен был быть закрыт. По словам господина Гардецкого, если подтвердится информация о неисправности шлагбаума, то “будут вопросы к работникам железной дороги”.

Тем временем, как стало известно, у 20-летней беременной женщины, которая погибла вместе iз мужчиной в злосчастной “скорой”, начались схватки. Ее везли в больницу в критическом состоянии с диагнозом “угроза срыва беременности”. Это объясняет и управление водителя, который как можно быстрее пытался доставить горемычную к больнице. А вот жизнь 36-летней фельдшерицы и водителя медики спасают и до сих пор. “У женщины шансы выжить очень малые, – говорят врачи. – У нее перелом основы черепа. А вот водитель родился в рубашке – он в состоянии средней тяжести. Мужчина потерял память”.

Прошлого уик-енда отечественные “гулливеры” начали соревнование в национальном первенстве, а уже сегодня украинский баскетбол вступает на международную арену. В Днепропетровске состоится исторический матч – как сообщил переводчик текста, впервые после разрыва УЛЕБ и ФИБА в конце прошлого века наша команда сыграет в самом престижном клубном турнире Европы. Правда, теперь киевский “Строитель”, который, напомним, в еврокубках будет выступать в днепропетровском спорткомплексе “Метеор”, находится за два шага от группового этапа. Сейчас его ожидает противостояние с подмосковными “Химками” во втором квалификационном раунде.

Очевидно, для приспособления к залу первую домашнюю встречу национального чемпионата вице-чемпионы Украины провели именно в “Метеоре”. Невзирая на то, что “Будка” достаточно легко доказала свое преимущество над “Азотом”, испанский наставник киевлян Хосеп Беррокаль остался недовольный: “Мы не действовали на должном уровни, хотя я понимаю, что игроки лишь входят в сезон”. Первые скрипки у победителей играли британский центровой Эндрю Беттс и американский форвард Ламейн Уилсон. Проявил себя 13 очками и новичок-украинец Андрей Агафонов.

Настоящей неожиданностью стала стартовая победа второго столичного клуба – “Киева”. Обескровленный в межсезонье потерями нескольких ведущих исполнителей, молодой коллектив Виталия Черния преодолел в гостях более денежного и амбициозного оппонента – “Днепр”. Не спасла хозяев даже удачная игра результативного защитника Стивена Бурта, перекупленного в запорожского “Ферро”. Огорченный наставник Днепропетровска Денис Журавлев в сердцах даже предложил своему клубу.. поменять тренера.

С разным итогом для хозяев закончились два региональных дерби, хотя большую роль у них играли легионеры. “Одесса” под руководством Виталия Лебединцева доказала, что в области она сильнейшая – победа в Южном над “Химиком” Дмитрия Базелевского потому подтверждение. А вот на западе страны ивано-франкивска “Говерла” Евгения Мурзина удержала преимущество над львовской “Политехникой”. Возможно, потому что результативные украинцы “Говерлы” – Игорь Кривич, Павел Улянко и Алексей Полторацкий – лучше понимали друг друга, чем львовские варяги.

Из непростой победы стартовал в Мариуполе чемпион – усилиями легионеров “Азовмаш” преодолел “Кривбасс” Звездана Митровича. А вот бронзовый призер прошлого сезона, “Ферро”, потеряв летом лидеров, разгромный проиграл в Запорожье состоятельным представителям Донецка.

Еще свежие в памяти ворчанья команд, которым не нравились последние нововведения боссов “Королевских гонок”. Однако очевидно, что именно новая очковая арифметика и техническая “сравняловка” в этом году устроила такой увлекающийся сериал. Его 15-ту серию прошлого уик-енду отсняли в Сингапуре. Напомним, “съемки” – то есть гонки – в этой азиатской стране происходят ночью: оно и интереснее, и для европейского телезрителя удобнее.

После квалификации на первых пяти позициях стартовой решетки очутились все претенденты на чемпионскую корону. Интересно, что поул-позишн достался Фернандо Алонсо на “Феррари”, который на протяжении трех практик демонстрировал значительно худшие результаты, чем быстрый “Ред булл” Себастьяна Феттеля. Как бы там ни было, но испанец, как и две недели тому назад в Монци, получил наилучшую стартовую позицию и мастерски, по-чемпионскому, довел дело до победного конца.

Для Алонсо сингапурский триумф – уже второй в короткой истории ночных гонок. Наверное, все помнят премьерную гонку 2008 года, когда завуалированный приказ из боксов “Рено” заставил Нельсиньйо Пике разбить свой болид, результатом чего стала победа первого номера той “конюшни” – Фернандо Алонсо. В этот раз новая команда Фернандо к нарушениям правил честной игры не удавалась. В этом и не было потребности. Беспрекословное преимущество двукратного чемпиона мира над оппонентами обернулось получением им первого в карьере “Большого шлема”. Этот трофей получает гонщик, который, стартовав из поул-позишн, на протяжении гонки не позволил никому себя опередить и показал самое быстрое время на кругу.

“Обгонять на этой трассе очень трудно и опасно. Я лишь пытался заставить Алонсо осуществить ошибку”, – сказал после финиша Себ Феттель, который шел вторым по улицам сингапурской бухты. Он ни разу так и не осмелился поспорить с лидером за главную позицию, хотя имел возможность даже на последнем кругу, когда красным пламенем загорився двигатель Хейкки Ковалайнена из “Лотуса”, весь пелотон замедлился, и лидеры “уперлись” у “колових” пилотов. Кстати, холодный финский парень заслужил аплодисменты, когда не спеша вылез из пылающего кок-пита, взял огнетушитель и самостоятельно затушил пожар.

А вот Льюис Хемилтон на “Мерседесе” рискнул, когда пошел в одном из поворотов на опережение “Ред булла” Марка Уеббера. И прогадал. В борьбе за третье место на узкой трассе “железный конь” британца получил “смертельное” ранение, следовательно Льюис оставил гонки.

Второе подряд восхождение Хемилтона укрепило лидерство в личном зачете австралийца Уеббера. А четвертый триумф в текущем чемпионате Алонсо, которого месяц тому назад уже будто выбросили из чемпионской обоймы, существенно приблизил ведущего гонщика “Скудерии” к лидерству в общем зачете. Ну и также “Феррари” вернулось в борьбу за Кубок конструкторов.

В прошлое воскресенье ВО “Свобода” инициировало собрания противников строительства храма в парке “Юность”. В этот раз с требованием предоставления документов на строительство собралось около 50 жителей Борщагивки. Однако, кроме уже привычного ответа, что “сейчас документов показать не можем”, против людей и “свободивцив” юнцы применили силу и слезогонный газ. “Я была в парке еще до 16-и часа, к началу акции, – рассказывает жительница Борщагивки Татьяна. – В два часа прибыл священник и из десяток “прихожан” (каждый раз на это другие люди – дата центри), отправил службу под строительным забором и в три часа уже пошел. А за четверть к шестнадцатой пришло шесть юнцов, переоделись в камуфляж и стали по периметру строительства”.

Как говорит дальше госпожа Татьяна, когда собралось общество и люди подошли к входу с требованием показать документы на возведение церкви, юнцы перегородили им путь и ответили, что документов нет и надо “звонить в район”. Тогда трое активистов “Свободы” выразили желание попасть на территорию парка (мол, если нет документов, то стройплощадка является просто частью “Юности”). Но юнцы начали их отталкивать и брызгать слезогонным газом (хорошо, что предусмотрительные “свободивци” взяли с собой респираторы и сразу их одели). Свою “дозу” газа получил и один из жителей Борщагивки, что снимал конфликт на камеру. После этого один из “охранников” достал резиновую палку. На это мгновенно среагировал мужчина госпожа Татьяны, который “заломил” руку юнцу и попросил озвучить название охранительной фирмы, которое он представляет. Однако ответа так и не получил.

За некоторое время приехали работники милиции. Баллончики с газом и палку защитники храма перебросили через забор, и столкновение прекратилось. Однако, как отмечает госпожа Татьяна, правоохранители выяснять суть конфликта намерения не должны были : мол, вам районный патруль следует вызывать.

Напомним, месяц тома, на праздник Маковия, в центральной части парка “Юность” Украинская православная церковь Московского патриархата начала строительство храма Спиридона Тримифунтского. Без согласия жителей была уничтожена клумба и вырезанный зеленые насаждения. До этого времени церковники не предоставили никаких документов, которые позволяли бы строительство, зато заверяют, что строить храм их попросили жители. От Главного управления архитектуры Киева пресса получила официальный ответ главного архитектора Сергея Целовальника, который заверяет, что ни одного храма генпланом не предвидено. Святошинский “Киивзеленбуд” отмечает, что защитить зеленую зону от застройщика не должен возможности. Пока жильцы соседних домов несколько недель ищут справедливости во властных структурах, строительство храма проходит рекордными темпами, стены обитые ДСП, установлены два купола.

Нынешний визит Папы Римского в Великую Британию и в Объединенном Королевстве, и в Ватикане называют историческим. До приезда Бенедикта XVI глава католической церкви посещал берега Туманного Альбиона лишь раз. Но визит Ивана Павла II в 1982 году имел лишь пастырский характер – тогда Папа приехал по приглашениям британских католиков, которых в стране около 6 миллионов (10 процентов населения). Визит нынешнего понтифика хотя и будет называться “папским”, но происходят в статусе государственного: Бенедикт XVI приглашен прежде всего как главу государства Ватикан, а не просто религиозного лидера. Именно этот нюанс привел к тому, что приезд его святости сопровождают многочисленные акции протеста : налогоплательщики, большинство которых принадлежат к англиканцам, а не католикам, выступают против того, чтобы визит Папы оплачивали из бюджета. По предыдущим оценкам, прием главы Ватикана обойдется государственной казне в 10-12 миллионов фунтов стерлингов.

Кроме того, акции протеста против приезда Бенедикта XVI организуют возмущенные политикой Святого престола относительно сексуальных меньшинств, абортов и контрацепции и несостоятельностью наказать священников, обвиненных в педофилии. Напомним, в апреле в Британии вспыхнул скандал, когда пресса опубликовала внутренний документ министерства иностранных дел, который высмеивал программу визита Папы Римского. В “проекте” под заглавием “До программы идеального визита будет входить.”., разосланному сотрудникам МИДУ и высокопоставленным членам правительства, в частности, предлагалось, чтобы Бенедикт XVI взял участие в открытии клиники абортов, благословил гей-брак и объявил о начале производства презервативов под эгидой Ватикана. Тогда внешнеполитическому ведомству Британии пришлось принести официальные извинения.

Свой визит Бенедикт XVI начал из Шотландии. Вчера утром Папу Римского в аэропорту Единбурга встречал мужчина королевы Великой Британии принц Филипп, а в дальнейшем и сама Елизавета ИИ приняла высокого гостя во дворце Холируд. Из Единбурга предстоятель отправился в Глазго, где отслужил публичную мессу на открытом воздухе. Раньше планировалось, что в ней будут участвовать около ста тысяч людей, но билетов, без которых на запад при участии понтифика не попасть, раскупили только 65 тысяч. Стоимость такого пропуска, в зависимости от времени приобретения и места стояния, представляет от 5 до 25 фунтов. Перед началом богослужения для понтифика запела героиня шоу “Британия имеет талант” Сьюзан Бойл. К слову, 28 лет тому назад на аналогичную мессу под руководством Ивана Павла ИИ собралось свыше 300 тысяч верующих.

Следующие два дня Папа Римский будет находиться в Лондоне, где, в частности, встретится с премьер-министром Объединенного Королевства Девидом Камероном. Завтра Бенедикт XVI на знаменитом прозрачном “папамобили” проедет через весь центр города от Вест­минстерского дворца к Гайд-парку, где отслужит Всенощную.

В связи с пребыванием Папы полиция Англии и Шотландии объявила усиленные меры безопасности. Тех, кому приезд его святости не по нраву, попросят протестовать немного в стороне -, чтобы избежать конфликтов со сторонниками Святого престола.

Как сообщает Би-Би-Си, оливы в огонь неудовлетворения британцев долил старший советник Бенедикта XVI, кардинал Вальтер Каспер. Накануне визита он в интервью немецкому журналу “Фокус” заявил, что Великая Британия напоминает ему “страну третьего мира”, где “распространяется новый, агрессивный атеизм”. 77-летний Каспер должен был сопровождать Папу во время британского турне, но после выхода материала в “Фокусе” Ватикан сообщил, что советника не будет в составе делегации – якобы из-за болезни.

В залежності від професії трудовий процес може мати різні форми – від розумової праці службовця в приміщенні з кондиціонуванням повітря, без значних фізичних навантажень, до важкої фізичної праці робітника, будівельника або геолога в польових умовах і порівнюваного з ним за енергетичними витратами гірського та пішого туризму. У всіх випадках радимо дотримуватися наступних рекомендацій:

- фізичні навантаження в період акліматизації, тобто в перші дні і місяці перебування в незвичних для вас умовах (тропіках, субтропіках, північних районах і т. п.), повинні бути помірними і контролюватися лікарем;

- при роботі на повітрі необхідна тривала перерва в жарку пору дня з відпочинком (сном) в прохолодному (обладнаному кондиціонерами) приміщенні, а також 10-15-хвилинна перерва після кожної години роботи;

- при роботі в холодну пору одяг повинен бути досить легким, але разом з тим він повинен добре зберігати тепло. При інтенсивній роботі необхідно змінювати комплект натільної білизни протягом дня для його просушування. Це дозволить уникнути переохолодження. Не можна довго перебувати на холоді, а відпочивати під час перерв слід в теплому, але не жарко натопленому приміщенні;

- при фізичній праці збільшену втрату рідини (з потом) потрібно компенсувати споживанням достатньої кількості прохолодних напоїв в жарку пору року та гарячого чаю – в холодну;

- туристи і люди, зайняті на спеціальних роботах, пов’язаних з тривалим перебуванням далеко від місць проживання (шляховики, лісовики, геологи, будівельники та ін..), повинні бути забезпечені спецодягом, пристосованим до відповідних кліматичних умов;

- людям, які займаються розумовою працею для нормальної життєдіяльності організму, поліпшення сну і апетиту необхідно систематично робити фізичні вправи, прогулюватися;

- людям «сидячих» професій (наприклад, водіям) в жарку пору року потрібно користуватися накладними сітчастими прокладками, які прикріплюються до сидіння і сприяють циркуляції повітря. При подорожі на автомобілі ця профілактична міра також бажана;

- умови праці можуть бути поліпшені за допомогою механізації, забезпечення сприятливого мікроклімату в приміщеннях за допомогою кондиціонерів, відведення приміщень для відпочинку, душових установок і т. д. Важливим є також медичний контроль стану здоров’я працюючих, їх спецодягу та санітарно-гігієнічної обстановки на робочих місцях.

2. Ви повинні вживати в їжу тільки ті продукти, в якості яких ви нітрохи не сумніваєтеся.

3. Не треба вживати в сирому вигляді такі продукти:

- морепродукти, в тому числі рибу – через те, що є висока ймовірність отруєння токсинами або зараження глистами;

- яйця, продукти з молока, і т. п. – через небезпеку зараження збудниками сальмонельозу, бруцельозу та інших важких інфекцій.

4. Для того, щоб не заразитися грибками чи личинками тропічних глистів, не треба ходити босоніж.

5. На пляжі необхідно лежати на лежаках або на підстилці.

6. Не рекомендується контактувати з випадковими тваринами, тому, що це може призвести до зараження сказом. Ця хвороба поширена серед собак і кішок. Треба пам’ятати про те, що тварини (у тому числі забиті вами на полюванні) можуть бути джерелами інфекційних хвороб, і потрібно прийняти певні запобіжні заходи.

7. Для попередження гепатиту В, СНІДу, венеричних та інших важких захворювання при статевих контактах слід використовувати презервативи.

8. Якщо ви перенесли інфекційну хворобу під час перебування в якійсь державі, треба обов’язково взяти у лікуючого лікаря виписку з історії хвороби або докладний опис цієї хвороби з проведеним лікуванням.

Деякі інфекційні хвороби протікають тривало і переходять в хронічну форму. Тому може бути, що хвороба збережеться у вас і після повернення додому. Використання різних медичних термінів у різних країнах іноді не дозволяє правильно з’ясувати з ваших слів, яку хворобу ви перенесли.

Приклади інфекційних захворювань, що передаються через кров, – вірусні гепатити В і С, а також ВІЛ-інфекція. Деякі моменти, пов’язані з можливістю зараження цими інфекціями через кров, слід знати і враховувати при профілактиці хвороб під час подорожі. Основні правила такі:

- не варто користуватися послугами вуличних перукарів;

- вилікувати зуби краще до подорожі, у стоматолога, якому ви довіряєте;

- під час надання медичної допомоги потерпілому (таке може статися під час подорожі) уникайте безпосереднього контакту з його кров’ю. Якщо цей контакт все-таки відбувся, ретельно вимийте руки з милом і протріть їх будь-якою рідиною, яка містить спирт (спиртом, одеколоном, горілкою і т. п.);

- при отриманні травми з порушенням цілісності шкіри (при наявності ран, подряпин і т. п.) обробіть їх дезинфікуючими засобами і накладіть пов’язку. По-перше, це якоюсь мірою захистить вас від багатьох можливих інфекцій, а по-друге, не виключено, що ви самі є джерелом цих інфекцій та представляєте певну небезпеку для оточуючих.

До зараження менінгококовою інфекцією найбільш схильні діти. Періодичні «сплески» захворюваності спостерігаються з інтервалами – 10-20 років. Захворюваність в деяких країнах відносно висока. В Африці навіть є так званий «менінгітний пояс» (від екватора до 10° п. ш.), де захворюваність менінгококовою інфекцією є високою, як ніде.

Вхідні ворота інфекції – це слизова оболонка носоглотки.

Інкубаційний період захворювання триває 3-20 діб (частіше – 5-7 днів). Зазвичай хвороба починається гостро, з підвищення температури тіла до 38-40° С і різкого ознобу. Деяких хворих за 1-5 діб до появи ознак менінгіту починають турбувати біль і першіння в горлі, нежить і закладеність носа. З’являються болі в очних яблуках і загальна слабкість. Головний біль в лобово-висковій (рідше – потиличній) областях швидко наростає, стає болісним, характер йог є таким, що давить або розпирає. Починає виникати нудота, періодично повторюється блювота, яка не приносить полегшення. Хворий не може притиснути підборіддя до грудей, підвищується чутливість до всіх видів зовнішніх подразників, з’являються оглушеність, загальмованість, млявість, порушується сон. У частини хворих людей в перші години захворювання на гомілках, руках, стегнах, сідницях, в пахвовій і паховій областях, рідше на обличчі з’являється висипка у вигляді крововиливів зірочкової неправильної форми і різної величини.

За членами сім’ї хворого встановлюється спостереження медиків протягом 10 днів. Їх обстежують з метою виявлення носійства менінгококів. Діти не допускаються в дитячі установи до отримання негативних результатів аналізів.

Якщо вам потрібно здійснити подорож у країну з високою захворюваністю менінгококовою інфекції, спробуйте уточнити, який тип менінгококів там поширений. Тільки в цьому випадку щеплення буде максимально ефективним.

Під час подорожі небезпека зараження збудниками інфекційних хвороб цього типу може виникнути тоді, коли подорож пов’язана з необхідністю спілкування з великою кількістю людей на екскурсіях, масових розважальних заходах, при користуванні громадським транспортом і т. д.

Висока ураженість населення тропіків цими хворобами пов’язана з несприятливими санітарними умовами проживання в цих країнах, низьким рівнем охорони здоров’я та бідністю.

Для таких тропічних трепонематозів, як пінта (ендемічні плями Кордильєр), беджель (арабська сифіліс) і фрамбезія (тропічний сифіліс), характерна дуже висока заразність. Передача інфекції здійснюється через предмети домашнього вжитку (рушники, постільну білизну, посуд та інші) і статевим шляхом. Перебіг цих захворювань – хронічний. Інші венеричні хвороби – венерична лімфопатія (так зване четверте венеричне захворювання) і донованоз (п’ята венерична хвороба) – в основному передаються статевим шляхом.

Для профілактики венеричних захворювань слід уникати контакту з хворою людиною і її особистими речами (посудом, рушниками і т. д.) і дотримуватися правил гігієни в побуті. При випадкових статевих зв’язках потрібно обов’язково використовувати презервативи. Профілактичне лікування людей, які контактували з хворою людиною і предметами її особистого вжитку, повинен проводити лікар.

Збудниками лептоспірозу є спірохети, що відносяться до сімейства лептоспір. Відомо близько 200 типів лептоспір, що викликають захворювання. Вони добре пристосовані до життя у воді і довго зберігаються у вологому грунті. Джерелом інфекції є тварини (пацюки, собаки, велика рогата худоба та ін.), які переносять збудників захворювання без будь-яких проявів і тривалий час виділяють лептоспіри з сечею в навколишнє середовище.

Людина заражається при вживанні води і продуктів, забруднених виділеннями тварин, а також при контакті з ними пошкоджених слизових оболонок і шкіри. Хвора людина небезпеки для оточуючих не становить.

Потрапляючи в кров, а потім з нею в різні тканини і органи, лептоспіри розмножуються і вражають м’язи (особливо часто – литкові), нирки (при цьому порушується утворення сечі), печінку, еритроцити і нервову систему.

Інкубаційний період триває від 4 до 14 днів.

Захворювання починається раптово. З’являється озноб, температура тіла швидко підвищується до 39-40° С, хворого турбують сильний головний біль, болі в м’язах, особливо литкових. Дотик до цих м’язів є дуже болісним. Через сильні м’язові болі хвора людина пересувається з трудом. Обличчя її стає червоним, одутлим. Зменшується кількість сечі. При важкому перебігу хвороби з 3-5-го дня з’являються жовтушність, точкові крововиливи в білки очей і шкіру. В подальшому розвивається гостра ниркова недостатність – основна причина смерті хворих.

Хворого, у якого підозрюється лептоспіроз, треба терміново доставити в інфекційну лікарню для проведення інтенсивного лікування.

Після перенесеного захворювання формується тривала несприйнятливість, але тільки до даного типу лептоспір. Можливо повторне зараження іншим типом лептоспір.

Що потрібно робити для попередження лептоспірозу:

- купатися тільки в чистих водоймах (там, де на березі в місцях відпочинку немає худоби і тваринницьких ферм);

- вдягати гумові чоботи при роботі (полюванні, риболовлі) на заболоченій місцевості;

- в місцевостях, де є випадки лептоспірозу, відмовитись від використання сирої води з відкритих водойм не тільки для пиття, але і для прання;

- ховати продукти від гризунів.

Прояви холери у деяких людей можуть бути дуже незначними, або їх може взагалі не бути. Тому заразними бувають люди, які здаються практично здоровими. У хворих на цю хворобу при формі середньої тяжкості відзначаються такі симптоми: велика втрата рідини з блювотою і калом (зневоднення), втрата свідомості, судоми. Профілактику холери треба обов’язково проводити в регіонах, де в останні роки відзначалися епідемії або навіть поодинокі випадки цієї хвороби. Це такі країни, як Ангола, Бенін, Буркіна Фасо, Бурунді, Камерун, Чад, Джібуті, Гана, Гвінея, Кенія, Ліберія, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, Нігер, Нігерія, Руанда, Свазіленд, Танзанія, Того, Зімбабве, Уганда, Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Чилі, Колумбія, Коста-Ріка, Еквадор, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама, Перу, Венесуела, Афганістан, Бутан, В’єтнам, Китай, Індія, Індонезія, Іран, Ірак, Лаос, Малайзія, Непал, Пакистан, Філіппіни.

«Оздоровити» території після кишкових захворювань неможливо в короткі терміни, тому небезпека зараження ними зберігається ще деякий час після спалахів епідемії.

Яка ж потрібна профілактика?

Рівень гігієни та санітарії деяких держав дуже низький, а контроль якості продуктів і води, чистоти магазинів, барів та ресторанів є ненадійним. Тому мандрівники, які прибули в такі країни, повинні покладатися тільки на себе і самі створювати умови, які б виключили зараження всієї родини кишковими інфекціями.

Перш за все потрібно стежити за чистотою кухні, посуду, продуктів, дотримуватися правил особистої гігієни, не пити сиру воду і не вживати її для приготування їжі, знищувати мух. Тим, хто виїжджає в регіони з неблагополучної епідемічної ситуації щодо холери, а також людям, що живуть в цих країнах, роблять щеплення проти холери. Після вакцинації видається сертифікат, який дійсний протягом 6 місяців з дня проведення щеплення. Вакцинацію повторюють при необхідності. Але повного захисту людини від зараження холерним вібріоном (збудником холери) щеплення не забезпечує.

Про те, які країни є неблагополучними в плані захворюваності кишковими інфекціями, а також про необхідність відповідних щеплень можна дізнатися в установах Держсанепідемнагляду.

Профілактичні заходи важливі не тільки заради збереження свого здоров’я, але і для попередження завезення цих серйозних хвороб на батьківщину.

Географія поширення холери (нажаль, на російській мові)

З одного боку, це пояснюється величезною кількістю даних збудників захворювань у навколишньому середовищі і відповідно великою ймовірністю попадання їх у воду та їжу, через які і відбувається зараження людей. З іншого боку, збудники кишкових інфекцій мають здатність довго зберігатися в природі, при збігу сприятливих умов знаходять місця, придатні для розмноження, при цьому їх стає все більше і більше. Це не лише призводить до збільшення ризику зараження людей, але й у ряді випадків сприяє поширенню інфекцій на значних територіях.

Припустимо, вам потрібно здійснити подорож або відрядження в державу, про яку ви майже нічого не знали. У такому випадку вам, в першу чергу, потрібно звернутися до лікаря у себе в місті. Цей візит краще не відкладати тому, що можуть виникнути проблеми або серйозні перешкоди для вашої поїздки.

Медичне обстеження, яке ви проведете за кілька місяців або тижнів до вашої поїздки, зможе виявити протипоказання до деяких вакцин, а також хронічні хвороби, які можуть загостритися в деяких країнах нашої планети. Також, деякі хронічні захворювання є протипоказаними до поїздок в певні країни. Про наявність у вас таких хвороб ви повинні дізнатися заздалегідь.

Завчасне звернення до лікаря і проведення необхідної вакцинації зможуть дозволити уникнути непотрібного відтермінування від’їзду. По-перше, після зробленого вам щеплення проти інфекційної хвороби повинен пройти певний проміжок часу тому, що захисні антитіла виробляються не відразу. По-друге, не можна робити відразу кілька щеплень.

Вакцинація повинна проводитися з урахуванням того, яке інфекційне захворювання найбільш широко поширене в певній місцевості в цей час.

Тому, при занадто пізньому зверненні в поліклініку вам може не вистачити часу, щоб підготуватися самому і підготувати до оформлення важливі й необхідні медичні документи для виїзду за кордон.

Подбайте про страховку

Можливості надання медичної допомоги хворим, доступність лікарів і медичних установ в кожній країні різні. Перед від’їздом в туристичну поїздку слід поцікавитися, якими є умови медичного страхування, яке зазвичай надає туристичне агентство або страхова компанія. Навіть якщо для відвідування вибраної вами країни медична страховка не є обов’язковою, мати її бажано. Наприклад, лікування звичайного «простудного» захворювання може обійтися ваш скажімо, у Греції в суму близько 250 доларів.

Дізнайтеся, які є ознаки захворювань, що зустрічаються в обраній вами країні

Своєчасне розпізнавання захворювання дозволить вам уникнути можливих ускладнень і запобігти завезенню захворювання на Батьківщину. Якщо при поверненні в момент перетину кордону у вас є ознаки захворювання, то необхідно повідомити про це лікаря санітарно-карантинної служби. В іншому випадку вас можуть притягнути до кримінальної відповідальності за поширення інфекційного захворювання.

Отже, якщо ви зібралися в подорож, вам слід пам’ятати, що при знаходженні в незвичних для вас умовах (пов’язаних з харчуванням, відпочинком, кліматом, місцевими звичаями і т.д.) підвищується ризик зараження інфекційними захворюваннями. Причому така закономірність існує незалежно від соціально-побутового рівня країни.

Усі необхідні відомості можна отримати в установах Держсанепідемнагляду.

Зрозуміло, що мандрівник, змінюючи звичне зовнішнє середовище, піддає себе небезпеці зараження «новими» інфекційними хворобами. Так, наприклад, приїжджаючи з місцевості, де у зв’язку з кліматичними умовами не було можливості заразитися якимось інфекційним захворюванням, туди, де це захворювання поширене, мандрівник ризикує його «підхопити». Але для людей, які постійно проживають в даному районі, це інфекційне захворювання є «звичайним». Прикладами таких хвороб є малярія, лейшманіоз, кліщовий енцефаліт, в певному значенні сибірська виразка, сказ, туляремія та інші природно-вогнищеві інфекції.

Існує одна цікава легенда, втім, дуже схожа на дійсність. Провісники не радили Олександру Македонському входити до Вавилону через коротку східну дорогу, що проходила серед боліт. Олександр не послухався волхвів, не захотів витрачати час і йти в обхід по сухій західній дорозі. У підсумку незабаром Олександр Македонський важко захворів і помер. Зараз з великою часткою ймовірності можна припускати, що під час проходження армії заболоченій місцевості в околицях Вавилону він заразився малярією – «звичайним» для тих місць захворюванням.

Небезпека зараження природно-вогнищевим захворюванням залежить від сезону, наявності та кількості переносників в даній місцевості. Це пов’язано із сезонними змінами активності переносників збудників – комах, які висмоктують кров. Ці комахи здатні переносити мікроби від хворих людей або тварин до здоровим лише за певних умов. Іншими словами, навіть при безпосередньому спілкуванні з хворою людиною або твариною зараження неможливе за відсутності переносників збудників інфекції. У той же час самі переносники не небезпечні при відсутності хворих (джерела інфекції). Так, наприклад, позбулися від малярії на території колишнього СРСР, незважаючи на те, що комарі – переносники її збудників – залишилися. В даний час у зв’язку зі збільшенням кількості випадків малярії, завезеної з інших країн, в деяких областях Росії знову виникли місцеві осередки цього забутого захворювання. З’явилося навіть таке поняття, як «інфекції, що повертаються».

До інфекційних захворювань мандрівників можна також віднести хвороби, з якими кожен з нас якщо не зустрічався особисто, то хоча би, добре знайомий. Наприклад, навряд чи хто-небудь не чув про дизентерію або вірусний гепатит А. Цими інфекціями можна заразитися, навіть не виходячи з дому. Однак при зміні місця проживання (у відрядженнях, туристичних поїздках і походах, на полюванні, під час риболовлі) небезпека зараження зростає. Це буває пов’язано з вживанням води з неперевірених водойм і неможливістю дотримання елементарних санітарно-гігієнічних норм. Таким чином, за час подорожей у зв’язку зі зміною умов проживання підвищується ризик зараження якимись незвичними для організму мікробами.

Виділення групи інфекцій мандрівників з величезної кількості інфекційних захворювань людини досить умовне. Тому одним список цих інфекцій може здатися не надто повним, а іншим – навпаки, занадто довгим.

Збитки, що зазнало людство від інфекційних хвороб, перевищують втрати від природних катастроф, травм, війн та голоду, разом узятих. Епідемії чуми, холери, натуральної віспи, висипного і черевного тифів, дифтерії, малярії, грипу та інших інфекційних хвороб лише в останньому тисячолітті поклали в могилу сотні мільйонів чоловік.

Величезна наполеонівських армія, яка напала на Росію в 1812 р., втратила близько третини свого складу через спалахи висипного тифу і дизентерії. Під час Кримської війни 1853-1856 рр. також лютували епідемії холери, черевного та висипного тифів, знижуючи боєздатність ворогуючих армій та розповсюджуючись серед жителів країн, що приймали війська, які евакуйовувались. Під час пандемії (всеосяжної епідемії) грипу 1918-1919 рр.. у світі померло 20 млн. чоловік, тоді як усі 133 року Столітньої війни (1733-1865 рр.). обійшлися Європі в 8 млн. життів, а на фронтах Першої світової війни загинуло 10 млн. чоловік.

Існує думка, що люди перш за все помирають від серцево-судинних і онкологічних захворювань і багато інфекційних хвороб є переможеними. На жаль, людству ще дуже далеко до повної перемоги над інфекціями. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі помирає приблизно 51 млн. чоловік, з них 16,5 млн. – саме від інфекційних та паразитарних захворювань. Таким чином, протягом всієї історії людства інфекції залишалися найбільш частими причинами хвороб і смертей людей на земній кулі. Ця сумна тенденція, ймовірно, збережеться і на початку XXI ст.

У наш час дослідники постійно відкривають збудників раніше невідомих інфекційних хвороб або таких хвороб, які вважалися неінфекційними. Так, за останні 25 років було виявлено більше 30 нових збудників інфекційних захворювань людини. Деякі з «нових» хвороб, наприклад СНІД, гепатити Е, С, D, F і G, стали відомі лише в результаті вивезення їх з локальних вогнищ мандрівниками. У ряді випадків доведений зв’язок виникнення новоутворень з вірусними інфекціями.

В останні роки епідеміологічна ситуація в Росії продовжує залишатися напруженою: кількість інфекційних захворювань у 1998 р. склала 32,7 млн. випадків. Відзначено, що значно частіше в останні роки стали зустрічатися 26 інфекційних хвороб. Відзначається також активізація природних вогнищ деяких інфекційних захворювань: чуми, сибірської виразки, малярії, кліщового весняно-літнього енцефаліту, сказу, псевдотуберкульозу, бруцельозу.

У прикордонних з Росією державах епідеміологічна ситуація особливо неблагополучна в Корейській Народно-Демократичній Республіці, Китайській Народній Республіці, Монголії, Киргизстані, Казахстані та Туркменістані.

- наявність (хворої людини або тварини) джерела зараження;

- наявність переносників або шляхів передачі збудників даного захворювання;

- достатньо висока біологічна активність переносників в певний час року.

Головною причиною будь-якої інфекційної хвороби завжди є зараження збудником цього захворювання. Збудниками можуть бути самі різні представники живого світу, в основному ті, які відносяться до мікроорганізмів і є частиною навколишнього середовища. Деякі з них є корисні і навіть необхідні, але нас у даному випадку цікавлять хвороботворні мікроби. За біологічними ознаками хвороботворні мікроорганізми поділяють на бактерії, віруси, найпростіші пріони та віріони. Незважаючи на те, що деякі інфекційні хвороби можуть характеризуватися схожими ознаками (симптомами) і однаковими шляхами зараження, вони різняться в залежності від того, який з видів мікроорганізмів є причиною захворювання.

Збудники гострих кишкових захворювань – в основному різні бактерії: шигели, сальмонели, ешеріхії, стафілококи і т. д.

Основним джерелом кишкових інфекцій є хворі, а також люди з стертою формою інфекції (бактеріоносії), які виділяють збудника в зовнішнє середовище з калом.

Практично всі гострі кишкові інфекції проявляються однаково: у хворого виникає розлад випорожнення – змінюється вигляд калу, він стає схожим на кашу, іноді водянистим, в деяких випадках з’являється домішка слизу і крові. При цьому хворих часто мучать нудота і блювота, після якої виникає почуття полегшення. Розлад випорожнення нерідко поєднується з появою ознак підвищення температури тіла та інтоксикації.

Найбільш серйозною (з урахуванням наслідків) і поширеною гострою кишковою інфекцією є дизентерія. Про неї варто подумати при будь-якому лихоманковому захворюванні, що супроводжуються розладом випорожнення. Дизентерію викликають бактерії, які називаються шигели (їх налічується понад 40 видів). Збудники дизентерії вражають переважно товсту кишку. Ознаки дизентерії:

- спазмові періодичні болі в нижній частині живота. Ця біль найчастіше виникає в лівій клубовій області;

- помилкові позиви на дефекацію;

- відчуття неповного звільнення кишечнику після дефекації;

- часте, незначне випорожнення, при важкій формі захворювання випорожнення взагалі втрачає свою «калову» якість і складається лише з продуктів запалення товстої кишки – слизу і крові.

Дизентерію здавна називають «хворобою брудних рук». Вона з повним правом може претендувати на роль основного інфекційного захворювання, від якого страждають мандрівники. Причому такий стан справ зберігається тисячоліттями. Самі умови подорожі добре підходять для зараження збудниками дизентерії та інших кишкових інфекцій.

При сальмонельозах джерелами інфекції є м’ясо домашніх тварин (домашньої птиці, свиней і рогатої худоби). Збудники захворювання також часто зустрічаються і в яйцях домашньої птиці (у курячих і особливо качинячих). Зараження відбувається, як правило, в теплу пору року, коли порушується технологія обробки їжі і при неправильному зберіганні їжі. Якщо сальмонели потрапляють у продукти харчування, то вони починають там швидко розмножуватись. Кількість бактерій досягає такого рівня, який є достатнім для зараження. Ознаки хвороби з’являються при вживанні в їжу заражених сальмонелами продуктів після прихованого (інкубаційного) періоду, що триває від 6 годин до 3 діб.

При стафілококовому отруєнні, джерелом інфекції є людина, у якої є гнійничкові ураження шкіри: рана кисті, що нагноїлась, панарицій і т. д. Особливу небезпеку представляють гнійничкові захворювання у кухарів, кондитерів і т. д. Стафілококи швидко розмножуються в солодких продуктах (крем, кисіль, компот і т. п.). При розмноженні бактерія виділяє отруту (токсин). При вживанні продуктів, які містять стафілококовий токсин вже через кілька годин починається захворювання.

Першочергове завдання за будь-якої гострої кишкової інфекції – поповнення вмісту солей і рідини в організмі у відповідності зі ступенем втрати вологи. З цією метою до огляду лікаря рекомендується багато пити, але не будь-яку рідину, а такий розчин: 1 ч. л. повареної солі та 4 ч. л. цукру на 1 л питної води. Цей розчин слід приймати дещо остудивши його по 100-150 мл. кожні 20-30 хв. Загальний об’єм випитої рідини повинен у 1,5 рази перевищувати втрати рідини з калом і блювотними масами. Цей розчин потрібно продовжувати приймати до припинення поносу. Для поповнення втрачених солей і рідини доцільно використовувати спеціальні препарати: цитраглюкосолан, регідрон або гастроліт (або подібні готові набори різних солей), які треба розводити перед самим вживанням в 1 літрі (або кількості, припустимій у прикладеній інструкції) свіжокип’яченої та охолодженої води.

Лікування повинно проводитися під контролем лікаря. По-перше, це гарантує правильність виконання всіх лікувальних процедур. По-друге, лікарське спостереження дозволяє уникнути ускладнень і попередити завезення кишкових інфекцій при поверненні з подорожі і тим самим уберегти від них своїх знайомих і родичів.

У приміщеннях, де знаходиться хворий з гострим кишковим захворюванням, особливо у санвузлі, необхідно проводити дезінфекцію препаратами, які містять хлор.

Дотримання правил особистої гігієни, вживання доброякісних продуктів і чистої води є першорядними заходами профілактики гострих кишкових захворювань.

Для профілактики необхідно обмежувати відвідування місць проживання аргасових кліщів і застосовувати репеленти.

Кліщові бореліози є найпоширенішими трансмісивними природно-вогнищевими інфекційними захворюваннями у багатьох країнах північної півкулі Землі з помірним кліматом (у місцях розповсюдження іксодових кліщів), в тому числі і в Росії. Географія поширення цього захворювання в Росії збігається з географією розповсюдження кліщового енцефаліту.

Для кліщового бореліозу характерна весняно-літня сезонність зараження, зумовлена найвищою активністю іксодових кліщів у цей час.

У середньому в більшості областей Росії кожен третій з постраждалих від нападу іксодових кліщів заражається і занедужує на бореліоз.

Почервоніння шкіри з’являється не відразу після укусу кліща, а через кілька днів і навіть тижнів. Першою ознакою захворювання, що розпочинається є почервоніння навколо місця укусу, яке до цього часу вже представляє собою невелику засохлу корочку або малопомітний шкірний рубець). Поява почервоніння (еритеми) може супроводжуватися помірним підвищенням температури тіла (зазвичай до 37,5-38 ° С). Може виникати нездужання, почуття ломоти в тілі, загальна слабкість. Іноді підвищення температури на кілька днів випереджає почервоніння шкіри. Приблизно у третини всіх хворих бореліозом шкіра не червоніє взагалі. Тому виділяють еритемні і безеритемні форми захворювання.

Підвищена температура тіла може зберігатися протягом декількох днів, після чого нормалізується. Що стосується бореліозного почервоніння шкіри, то воно зазвичай зберігається значно довше, ніж підвищення температури тіла. Усі спроби самостійного лікування, як правило, виявляються марними. Навпаки, область почервоніння шкіри навіть продовжує повільно зростати і може досягати розміру 40-50 см (наприклад, при локалізації на спині або животі), іноді набуваючи своєрідний і характерний вигляд. Еритема може складатися з декількох кілець почервоніння шкіри з просвітленнями до нормального забарвлення між ними. Таке кільцеподібне почервоніння настільки характерне для бореліозу (воно практично ніколи не зустрічається при інших захворюваннях), що виявлення його завжди свідчить про наявність даного захворювання.

При прогресуванні хвороби часто уражаються нервова система, суглоби, серце й інші органи. Недоліковане захворювання може перейти в хронічну форму, часто стаючи причиною зниження працездатності та навіть інвалідності.

Для того щоб такі неприємності не відбулися з вами, запам’ятайте кілька корисних порад.

Якщо ви виявили кліща, що присмоктався…

1. Видаліть його за допомогою ниткової петлі, котра затягується між шкірою і голівкою кліща. Просто відривати кліща, що причипився не рекомендується, так як залишаються в шкірі частини комахи, призначені для відсмоктування крові (хоботок, «голівка»). Ці частини комахи, як правило, викликають нагноєння. Місце укусу треба змастити розчином йоду або спиртом. Накладати пов’язку, застосовувати різні креми та мазі не рекомендується, так як це перешкоджає утворенню захисної скориночки в місці присмоктування кліща.

2. Не поспішайте знищувати видаленого кліща! Цього кліща доцільніше буде дослідити на ознаки зараженості бореліями. Якщо хвороба ніяк себе не проявить незабаром після укусу кліща, то знання про можливе зараження може знадобитися вам через деякий час (через декілька тижнів або місяців), коли з’являться ознаки захворювання – ураження нервової системи, суглобів, серця чи інших органів. Слід звернутися до лікаря і пройти цілеспрямоване обстеження для виявлення борелій. Це дозволить лікарю вчасно поставити вам правильний діагноз. Треба пам’ятати, що захворювання вперше може проявитися навіть через деякий час після укусу кліща, нагадайте про це вашому лікарю.

3. Лікування повинно проводитися обов’язково під контролем медпрацівника. Це дасть можливість вчасно виявити перехід хвороби в хронічну форму або вирішити питання про необхідність додаткового лікування.

4. Вибирати антибіотик для лікування хвороби повинен тільки лікар, так, як слід враховувати тяжкість, тривалість, форму захворювання та ряд інших характеристик хвороби, які хворий не в змозі самостійно визначити.

Профілактичні дії подібні при всіх кліщових інфекціях. Найбільше значення мають попередження нападів іксодових кліщів і їх швидке видалення у випадку присмоктування до шкіри.

Вакцина в даний час ще тільки розробляється.

Комахи, що висмоктують кров належать до членистоногих – однієї з найбільш численних груп тваринного царства. Членистоногі зустрічаються всюди, де можливе життя (на суші, на морі, у повітрі). Всі членистоногі дуже активні: вони рухливі, енергійно харчуються і розмножуються. Членистоногих, що харчуються свіжою кров’ю тварин, птахів і людини, називають кровососами. Майже всі членистоногі, що висмоктують кров переносять збудників хвороб з крові хворих тварин або людей в організм здорових, тобто вони є переносниками хвороб.

Отже, хвороби, збудники яких передаються людині через комах і кліщів, називають трансмісивними (від «трансмісія» – передача). Трансмісивні інфекції зустрічаються в районах, де живуть їх переносники. Такі райони називаються ендемічними з якого-небудь захворювання, поширеного в даному регіоні.

При попаданні в подібне природне вогнище інфекції людина занедужує «новою» хворобою, котра насправді існувала в цих місцях і раніше, однак в силу, наприклад, малонаселеності регіону рідко виявлялася. Більшість трансмісивних інфекцій реєструється найчастіше в теплу пору року, коли активні їх переносники.

В зонах субтропіків і тропіків висока активність переносників і відповідно напруженість ендемічних вогнищ зберігається практично цілий рік. Хвороби, що передаються членистоногими, являють серйозну загрозу для життя і здоров’я людей. Так, наприклад, епідемії чуми і висипного тифу неодноразово в минулому руйнували цілі міста і навіть країни. Висипний тиф взимку, а влітку малярія нерідко перемагали без бою цілі армії.

Крім цього, всі інфекційні хвороби, якими заражається і хворіє людина, прийнято поділяти ще на дві наступні групи:

1. Антропонози – захворювання, властиві тільки людині і передаються від людини людині (від грец. anthropos – людина, nosos – хвороба).

2. Зоонози (від грец. zoon – тварини) – хвороби, які притаманні як тваринам, так і людині і передаються від тварини людині (від людини до людини вони не передаються).

Види інфекційних захворювань

Сон, ранкова гімнастика, денний відпочинок, вечірні прогулянки, поїздки за місто, спортивні та розважальні заняття повинні бути регулярними. Для них рекомендується відводити одні й ті ж години. Головне – не завдати якоїсь шкоди своєму здоров’ю.

Профілактика полягає в обмеженні виїздів в вогнища хвороби, використанні репелентів в часи активності москітів (після заходу сонця), носінні захисного одягу.

Гедзі зазвичай нападають на людину і тварину поблизу місць свого виплоду (при водоймах) в денні години, а деякі тропічні види – тільки в сутінках. Укуси гедзів болючі, місця укусів іноді починають гноїтись через супутнє забруднення.

Захищатися від гедзів потрібно за допомогою репелентів та спецодягу.

Лихоманкою цуцугамуші найчастіше хворіють сільськогосподарські робітники. Особливо важко хвороба протікає у літніх людей.

У профілактиці центральне місце займають боротьба з кліщами і виключення контакту з ними. Для особистої профілактики використовуються репеленти, якими насичують одяг і ковдри або обробляють відкриті ділянки тіла. Геологи, туристи, військові, які живуть в табірних умовах у місцях проживання червонотільцевих кліщів, повинні подбати про видалення і спалювання рослин, ліквідацію нір гризунів і обробку табірного майданчика стійкими протикліщевими препаратами.

Поширена в Африці муха цеце є переносником африканського трипаносомозу.

Ця комаха має довжину 6,5-9 мм і такий вигляд: крила цієї мухи накладаються одне на одного над черевом, хобот виступає вперед, на череві помітний малюнок у вигляді плям. Ці мухи живляться кров’ю домашніх тварин, ссавців, птахів, а також рептилій та людей.

Вони нападають на людей на затінених рослинністю берегах озер або рік, а деякі види цих комах – в саванах і в лісах тропіків. Причому більшої небезпеки зазнають люди, які носять темний одяг.

Мухи жигалки досить широко поширені практично на всій території Росії. Їх теж можна віднести до комахам, що висмоктують кров. Але їх роль в якості переносників інфекційних захворювань незначна.

Їжа кімнатних мух – відходи та нечистоти, тому, сідаючи на незакриті харчові продукти, вони забруднюють їх різними бактеріями і вірусами. У тропіках мухи є головним переносником збудників таких хвороб: тиф, дизентерія, холера, поліомієліт, гепатит.

Боротьба з цими комахами передбачає дотримання санітарно-гігієнічних правил в домі. Контейнери для відходів і вигрібні ями неканалізаційних туалетів повинні добре закриватися. У приміщеннях потрібно використовувати аерозольні інсектициди. Під час походів місця привалів слід вибирати вдалині від населених пунктів або місць випасу худоби. В іншому випадку боротьба з мухами буде даремною.

Збудники висипного тифу воші, розмножуючись в організмі переносника, не проникають у його слинні залози. Тому вони потрапляють в кров не при укусах людини, а при попаданні частин розчавленої комахи або її випорожнення в ранки від місць розчісування. Часто у передачі збудників інфекційних хвороб беруть участь двокрилі кровосмоктальні комахи, яких в народі називають гнусом. Під «гнусом» розуміють комарів, гедзів, мошок, мокреців, москітів.

Живляться кров’ю тільки самки (крім мух жигалок, самці яких висмоктують кров). Жива кров необхідна їм для дозрівання і відкладання яєць. Інстинкт продовження роду дуже сильний, і комахи надзвичайно активні в пошуках джерела необхідної кількості крові. Причому цю необхідну кількість вони отримують порціями. Тому, наприклад, один заражений комар може заразити кількох людей.

Комахи, що висмоктують кров з’являються іноді у величезній кількості. Масовий напад гнусу дуже важко переноситься людиною і тваринами. Відомий мандрівник і дослідник Уссурійську краю В. К. Арсенієм писав у своєму щоденнику: «Із заходом сонця великі мошки зникли, і на їх місці з’явилися мокреці – дрібні, майже невидимі для ока комахи. Коли починають горіти вуха – це перша ознака появи дрібної мошки. Потім, здається, що на обличчя лягає колюча павутина. Особливо сильне відчуття сверблячки буває на чолі. Мокреці набиваються в волосся, лізуть у вуха, ніс і рот».

Хворобливі відчуття, що виникають під час нападу кровосмоктальних комах, обумовлені дратівливою дією їх слини. Сила цієї дії, в свою чергу, залежить від виду комахи та індивідуальної чутливості людини.

1. Перебування в умовах, в яких найбільш ймовірне зараження яким-небудь інфекційним захворюванням.

З високим ризиком зараження пов’язані купання біля скидів каналізаційних вод; вживання їжі сумнівної якості або приготовленої з порушенням технології; відпочинок в печерах, де є гамазові кліщі; відвідування лісів в період біологічної активності переносників кліщових інфекцій (навесні і влітку) або тропічних країн, в яких висока ймовірність зараження малярією і т. д.).

2. Для зараження, в більшості випадків необхідна певна кількість хвороботворних мікробів: чим більше їх знаходиться в одиниці об’єму, наприклад, води або їжі, тим вище ризик зараження. Накопиченню хвороботворних мікроорганізмів сприяють недотримання температурного режиму зберігання їжі і питної води, ігнорування строків зберігання певних продуктів (особливо з пошкодженою герметичною упаковкою), порушення санітарно-гігієнічних правил утримання житла і місць відпочинку.

3. Фактори, обумовлені фізіологічним станом організму людини.

Найчастіше виникають під час подорожей перевтома, порушення режиму розпорядку і прийому їжі, недоїдання або одноманітне харчування, нестача вітамінів, а також переохолодження або, навпаки, перегрівання з втратою води і солей, наявність хронічних захворювань (і загострення їх під час подорожі) або виникнення яких-небудь стресових ситуацій можуть призвести до зниження імунітету, що, у свою чергу, буде сприяти зараженню тими інфекціями, з якими раніше організм справлявся досить успішно.

4. Відсутність попередніх вакцинацій при попаданні в райони, де поширені певні інфекції, що також підвищує ризик зараження деякими інфекційними хворобами (наприклад, на вірусним гепатитом А, кліщовими інфекціями, жовтою лихоманкою, холерою і т. д.).

5. Відсутність певних захисних пристроїв і предметів (презервативів – при ВІЛ-інфекції, захисних ширм, репелентів і спеціального одягу – при трансмісивних захворюваннях і т. д.) підвищує ймовірність зараження деякими інфекційними хворобами.

У людей, які не зробили щеплення, захворювання протікає гостро і важко. Через 3-5 днів після укусу зараженим комаром різко підвищується температура тіла, виникають занепокоєння, болі в тілі, блювання, жовтяниця, кишкові кровотечі, обличчя червоніє і з’являється набряк. Захворювання триває 10-15 днів і може призвести до смерті. Специфічне лікування не розроблено. Після перенесеного захворювання залишається імунітет на все життя.

Профілактика цього захворювання дуже проста. Людям, які виїжджають (або проїжджають транзитом) в райони Америки і Африки, де поширена ця хвороба, слід зробити щеплення з метою профілактики за 10 днів до поїздки. Ці щеплення абсолютно безболісні і переносяться легко. Однак слід мати на увазі, що існує низка протипоказань для вакцинації – вагітність, простудні захворювання, алергія на яєчний жовток.

Медичні заклади, в яких роблять щеплення від жовтої лихоманки, є не у всіх містах. Дітей прищеплюють, як правило, з віку 9-ти місяців. З 10-го дня після щеплення людина стає несприйнятливою до вірусу цього захворювання, і їй видається сертифікат, який дійсний протягом 10 років, так як захисна дія вакцини закінчується після того, як пройде 10 років. Сертифікат можна пред’явити на вимогу медпрацівників санітарно-контрольних прикордонних пунктів в аеропортах, морських портах або в інших місцях. Люди, які не зробили щеплення або ті, які втратили сертифікат, можуть бути піддані 9-денному карантину. В деякі країни люди без сертифікатів про щеплення взагалі не допускаються.

Використання ширм, інсектицидів і репелентів, як засобів захисту від комарів, також має важливе значення для профілактики цієї хвороби.

Географія поширення жовтої лихоманки (на жаль, на російській мові)

Країни, де часто зустрічається малярія

Відомі чотири види малярійні паразитів. Поширені вони нерівномірно і викликають різні за важкістю форми малярії. Найбільш важка форма – тропічна малярія – відзначається переважно в жарких країнах.

Захворювання передають малярійні комарі, які активні в тропіках майже цілий рік. Відрізнити такого комара можна по тому, як він «сидить» на поверхні. Тіло малярійного комара розташоване під кутом по відношенню до поверхні, а не паралельно, як тіло звичайного комара. Заражений комар при укусах вводить здоровій людині малярійних паразитів зі слиною. В організмі людини паразити проходять цикл розвитку, від тривалості якого залежать терміни початку захворювання (наприклад, тропічна малярія проявляється звичайно через 9-15 днів після укусу).

Приступи тропічної малярії нерегулярні, характеризуються високою температурою тіла, ознобом, сильним потовиділення, іноді блювотою. Якщо малярію не лікувати, вона може призвести до смерті хворого або перейти в мляво протікаючу хронічну форму. В організмі хворих паразити, які викликають тропічну малярію, гинуть через 2 роки. При своєчасно початок лікуванні настає повне одужання.

Протікання малярії у різних людей неоднакове, форма хвороби залежить від вираженості захисних реакцій організму. У місцевих жителів, які мають імунітет у зв’язку з частими повторними зараженнями малярією, хвороба зазвичай протікає легше, ніж у приїжджих. Тому перед подорожжю в одну з тропічних країн вам треба добре підготуватися для того, щоб зберегти своє здоров’я і не допустити завезення малярії на батьківщину.

Поряд із захистом від комарів, про який говорилося вище, обов’язковим для всіх заходом профілактики малярії є регулярний прийом протималярійних препаратів. Постійно підтримуваний в крові рівень протималярійного засобу, практично нешкідливого для організму, перешкоджає розвитку збудників малярії.

Найбільш ефективними є препарати мефлохіна, які випускаються в таблетках або у вигляді сиропу (для дітей) і є в зарубіжних аптеках, можливо, під різними назвами (такими, як ларіам, елокін та ін.)

Протималярійний препарат слід приймати регулярно, бо інакше знижується його захисна дія. Крім того, нерегулярний прийом протималярійних препаратів з метою профілактики може лише віддалити початок захворювання і завуалювати його перебіг, що ускладнить діагностику і відхилить початок лікування. У місцевостях, де високий ризик зараження тропічною малярією, дорослим рекомендується приймати 1 таблетку мефлохіна (доза препарату – 0,25 г) після їжі 1 раз на тиждень. Причому бажано, щоб це був один і той же день тижня. Слід зазначити, що не рекомендується вживати алкоголь за добу до обраного дня прийому та протягом доби після нього.

Препарат та його дозування для профілактики малярії вибирає лікар в залежності від поширення малярії в даній місцевості, виду збудника і ступеня ризику зараження. Дози препаратів для дітей вибирають з урахуванням віку, маси тіла та стану здоров’я дитини.

Протималярійні препарати потрібно починати приймати профілактично за тиждень до в’їзду в малярійні місцевості, продовжувати прийом слід протягом усього періоду перебування в ній і ще протягом місяця після виїзду з неї. Дотримання цього правила гарантує захист від малярії в тропіках і попереджає завезення малярії в нашу країну.

При підвищенні температури тіла людина, яка прибула в тропіки (або повернулась з тропіків), повинна звернутися до лікаря. Лікар призначить мікроскопічне дослідження крові на наявність малярійні паразитів. При своєчасно початому лікуванні людина одужує протягом декількох днів.

Географія поширення малярії і ризик зараження нею протягом року (на жаль, на російській мові)

Ці комахи живуть на рослинах, у грунті, норах тварин, щілинах будівель для домашніх тварин та в інших приміщеннях. Головне джерело їх їжі – кров дрібних і великих ссавців, рептилій і птахів. Кліщі можуть нападати на людину, коли вона опиняється в місцях їх проживання. Ураження, що викликають укуси кліщів, значно різняться в залежності від виду укусів кліща. Виникають як набряки, що зудять, висипання та червоні плями, так і глибокі руйнівні процеси в шкірі.

Кліщі є переносниками і «зберігачами» збудників багатьох інфекційних захворювань людини. На території Росії це кліщовий весняно-літній енцефаліт, кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), ерліхіози, а також група кліщових рікетсіозів. У тропічних та субтропічних країнах кліщі можуть бути переносниками збудників таких хвороб, як марсельська лихоманка, квінслендський кліщовий тиф, хвороба К’ясанурского лісу Індії, кліщовий спірохетоз, лихоманка цуцугамуші, конголезська геморагічна лихоманка.

Для запобігання нападу кліщів в місцях їх масового проживання слід наносити відлякуючі засоби (репеленти) на шкіру, надягати спеціальний одяг для захисту, просочений репелентами. Необхідно іноді, а краще це робити періодично, оглядати тіло і одяг і видаляти звідти кліщів, незалежно від того, вибралися ви в ліс на годинну прогулянку або берете участь у багатоденному поході. Слід пам’ятати, що нападу кліщів можуть також зазнавати і домашні тварини, тому їх теж треба оглядати. Якщо кліщі були занесені в приміщення з квітами або гілками чагарників, вони можуть напасти на людину, і через кілька днів після відвідування лісу.

Щоб видалити кліща найкраще звернутися до медичного працівника. Якщо це неможливо, рекомендується видалити кліща за допомогою петлі (ниткової), яку треба затягнути між шкірою і голівкою кліща. Просто відривати кліща не варто, тому що залишаються в шкірі призначені для смоктання частини комахи (хоботок, «голівка»). Це може викликати нагноєння. Місце укусу треба змастити йодом або спиртом. Накладати пов’язку, застосовувати різні креми та мазі не рекомендується, так як це перешкоджає утворенню захисної скориночки в місці присмоктування кліща.

Сильно токсичні речовини містяться в слині мошок. При укусах мошок виникають сильні болі, свербіж і набряклість. Люди, що живуть в районах, де багато мошок, страждають від укусів, а худоба різко худне і нерідко навіть гине від отруєння отруйними речовинами, що містяться в слині мошок.

В країнах зі спекотним кліматом мошки завдають величезної шкоди здоров’ю населення. В Африці та Центральній Америці вони є переносниками важкого тропічного захворювання – онхоцеркозу. Працювати поблизу місць мешкання і розмноження мошок майже неможливо без організації діючого захисту від цих комах. Слід застосовувати репеленти, спеціальний одяг, сітки і ширми, використовувати інсектициди для обробки флори поблизу місць проживання мошок.

На людину москіти нападають в години вечора, як правило поза її житлом. Москіти дуже настирливі. У теплу пору вони можуть позбавити людей спокою і сну. Біль, свербіж і пухирі, які виникають при укусах, не дуже приємні для людини. Втрата апетиту, порушення сну і підвищена температура тіла – ось ознаки багаторазових укусів цих комах.

Токсичні речовини, що містяться в слині москітів, при повторних укусах викликають особливий вид дерматиту, що зудить – флеботодермій (від латинського слова flebotomus – москіт). Однак небезпеки для життя людини це захворювання не представляє.

Від укусів цих комах може виникнути так звана ендемічна багатоформна кропив’янка. На кистях, шкірі обличчя, щиколотці і в інших місцях з’являються пухирі, які зудять. Ці пухирі – рожевого кольору (іноді з рідиною), зникають через 1-2 місяця. Для полегшення стану хворих, їм рекомендуються: спокій, прохолодний душ, перебування в прохолодному приміщенні з кондиціонером. Місцево застосовують зменшуючі свербіння креми і примочки. Москіти переносять бартонелез, лейшманіоз і лихоманку папатачі.

Захистом від москітів служать вікна та двері, затягнуті сіткою. Також для захисту від цих комах використовують пологи і застосовують репеленти.

Однак, необхідно не лише боротися з переносниками, але й лікувати або знищувати хворих тварин. Немає таких трансмісивних захворювань, від яких людина, озброєна знаннями, не змогла би себе захистити.

Ботулізм викликає параліч мускулатури. Збудником цього захворювання є так звана паличка ботулізму. Захворювання розвивається при вживанні заражених харчових продуктів рослинного і тваринного походження, які зберігалися в умовах дефіциту кисню без необхідної (достатньої) термічної обробки. Найбільшу небезпеку представляють консерви та продукти, призначені для тривалого зберігання (гриби, маринади, ковбаси, копчені та засолені продукти) і приготовлені в домашніх умовах, при яких неможливо створити температурний режим, необхідний для загибелі спір збудника цієї хвороби. Самостійно відрізнити заражені продукти від доброякісних можна тільки по здуттю банок, пов’язаному з накопиченням газоподібних продуктів життєдіяльності паличок ботулізму. При цьому смак, запах і вигляд продукту не змінюються.

Сприйнятливість людини до цієї хвороби висока.

Відомі випадки зі смертельним результатом захворювання, обумовленим навіть не вживанням в їжу самого продукту, що містить токсин, а тільки користування не вимитою після наколювання «небезпечного» продукту вилкою в процесі вживання незараженої їжі.

Люди, які хворіють на ботулізм, самі не є заразними.

Інкубаційний період захворювання триває від кількох годин до доби (рідше – до 2-3 днів). Його тривалість залежить від тієї кількості ботулотоксину, що потрапив в організм хворого.

Зазвичай захворювання починається раптово. У людини порушується зір, виникає м’язова слабкість і з’являється сухість у роті. Турбує «туман», роздвоєння предметів, «сітка» перед очима, далекозорість. Відчувається наявність чужорідного тіла в глотці, першіння в горлі, утрудняється ковтання їжі. При тяжкому перебігу захворювання вживана усередину вода і рідка їжа можуть виливатися через ніс.

У людини змінюються тембр і висота голосу. Дихання поверхневе, зіниці розширені, обличчя схоже на маску. Ботулізм часто закінчується смертю хворого.

Якщо виникає порушення зору, особливо після вживання консервованих або інших «небезпечних» продуктів, треба відразу ж викликати невідкладну медичну допомогу, тому що при цьому захворюванні стан хворого може різко погіршитися в першу ж добу після зараження, що може призвести до його смерті. Якщо підозрілу їжу їли інші люди, слід з’ясувати, чи не з’явилися в них які-небудь ознаки хвороби.

Одужання хворих при цієї хвороби, навіть якщо медичну допомогу викликати своєчасно (при появі перших ознак ботулізму) і невідкладно початому лікуванні, відбувається повільно. Деякі ознаки хвороби можуть зберігатися протягом кількох місяців. Після перенесеного захворювання не залишається стійкої несприйнятливі до нього.

Для запобігання ботулізму потрібно перевіряти консерви перед вживанням в їжу, викидати банки, що надулись. Ці заходи профілактики мають дуже велике значення, так як в подорож люди зазвичай беруть консервовані продукти або продукти, придатні для тривалого зберігання (копчені і солені продукти). Однак під час подорожі через часткову відсутність холодильника неможливо дотримувати температурний режим зберігання продуктів. Тому в продуктах може накопичуватися ботулотоксин. Суттєво знижує ризик захворювання на ботулізм прогрівання всіх видів консерв до 100° С протягом 30 хв.

Людям, котрі вживали продукти, що викликали в когось захворювання, з профілактичною метою вводять протиботуліністичну сироватку.

Хвороба триває близько 7 днів. Для початку захворювання характерні сильні головні болі, біль у м’язах і суглобах, підвищена температура тіла. Висип з’являється на 3-4-й день після зниження температури. На шкірі ніг (в районі стопи) іноді з’являються невеликі крововиливи. У дітей хвороба протікає легко. Одужання супроводжується депресією і почуттям сильної втоми. Результат захворювання сприятливий.

Профілактика полягає у захисті від укусів комарів – переносників хвороби.

Ознаки захворювання: збільшення лімфатичних вузлів, може підвищиться температура тіла, виникають висипання на шкірі, набряки, фізична слабкість, а у випадку, коли відбувається ураження нервової системи – сонливість і порушення психіки. Ці ознаки з’являються через 2-3 тижні після укусу переносником, тобто мухою цеце. При їх виявленні необхідно пройти медичне обстеження і, у випадку підтвердження діагнозу, – терміново розпочати лікування захворювання.

Для профілактики африканського трипаносомозу треба: виключити контакт з мухою цеце. Це особливо актуально для геологів, мисливців, рибалок, фахівців в галузі сільського та лісового господарства і туристів, які відвідують національні заповідники. Вогнища цього захворювання можна відвідувати тільки в разі гострої необхідності, при цьому слід суворо дотримуватися всіх заходів безпеки (використовувати репеленти, спецодяг). Від зараження західноафриканською формою захворювання може вберегти попередня вакцинація.

Постільний клоп живе у всіх кліматичних зонах. Триатомові клопи живуть в тропіках і субтропіках Америки. Вони живуть в людському житлі, надвірних прибудовах для домашніх тварин і в норах гризунів. У будинок постільні клопи можуть заноситься з предметами домашнього вжитку. Триатомові клопи можуть перелетіти з однієї будівлі в іншу.

Вночі клопи вилізають з тріщин, що є в стінах, стелях та інших сховищ, в пошуках їжі для себе. Укус постільного клопа здатний викликати сильний, неприємний свербіж та утворення пухирів. Свербіж шкіри досить виражений, люди часто розчісують місце укусу. Триатомові клопи, як правило, кусають шкіру біля очей і слизову оболонку губ, тому їх і називають поцілункові. Після укусу цих комах виникають висипи на шкірі, частішає серцебиття, нудота і задишка.

Для боротьби з постільними клопами місця їх гніздування слід обробляти трихлофосом, хлорофосом, карбофосом та іншими аналогічними препаратами. Ефективними методами боротьби є заліплювання щілин у стінах будинків і використання ширм.

Мокреці можуть атакувати людей тільки поза приміщеннями, звичайно в такий час доби: вечір або ранок, але деякі види нападають і в день. Найбільше страждають від укусів шия та обличчя людини. Реакція шкіри дуже схожа на укус комара, тому і заходи захисту від цих шкідливих комах такі ж, як і від комарів.

Спекотний тропічний клімат створює дуже сприятливі умови для швидкого розмноження комарів. Кількість комарів по сусідству із житлом людини залежить основним чином від наявності місць, які підходять для їхнього розмноження, таких як природні або штучні водойми, аж до консервних банок і інших дрібних ємностей, які містять воду.

Майже всі види комарів нападають на людину або тварину в такі години: між заходом і сходом сонячного диска, виявляючи найбільшу активність одразу ж після заходу сонця і в самі ранні ранкові години. У джунглях тропіків і в дощову погоду комарі активні майже завжди і скрізь.

Комариній самці (а саме самки висмоктують кров) дуже рідко вдається випити таку кількість крові за один прийом, який був би достатнім для комара. Чим більше нападів здійснив комар, тим більше число людей, заражених цим комаром. Для зниження ризику зараження здорових людей необхідно захищати від укусів комарів тих, хто вже захворів.

Укуси комарів викликають появу на шкірі висипки, яка сильно зудить. У тропічному кліматі свербіж шкіри посилюється тому, що підвищується потовиділення, а розчісані місця укусів починають гноїтись і довго не гояться. Такі шкірні ураження дуже часто супроводжуються підвищеною температурою тіла, порушенням сну і зниженням апетиту. У дітей з підвищеною чутливістю до комариного яду множинні укуси можуть призвести до розвитку ексудативного діатезу.

Захист від комах, що висмоктують кров на прикладі захисту від комарів.

Захист від комарів повинен проводитися з першого дня перебування в жаркому і вологому кліматі. Навколо свого житла слід ліквідувати місця розмноження і проживання комарів (дрібні водойми потрібно засипати, контейнери з водою – закривати кришкою). Двері та вікна слід затягнути дрібною металевою сіткою.

Перед тим, як лягти спати приміщення необхідно ретельно оглянути. При виявленні в приміщенні комарів, що залетіли їх треба обробити аерозолями та інсектицидами.

У тропіках над кожним ліжком необхідно натягнути захисну ширму. Найкраще, якщо ця ширма буде виготовлена з синтетичного матеріалу. Марля дуже погано пропускає повітря, тому при використанні марлі її обробляють крохмалем і розгладжують праскою для підвищення повітропроникності. Потрібно регулярно перевіряти ширми і зашивати навіть найнезначніші отвори. Перед сном необхідно оглянути ширми на предмет наявності комарів і заправити її краї під матрац. Обробка засобами, що відлякують комарів (аерозольними репелентами), підвищить ефективність захисту з використання ширми.

У години найбільшої активності комарів краще знаходитися в приміщенні. Потрібно обов’язково користуватися репелентами і надягати одяг, що заслоняє шию, руки і ноги, якщо під час сутінків є якась необхідність в перебуванні на вулиці. У вечірні години слід включати біля будинку електричний ліхтар, що відволікає на себе комах.

При використанні цих засобів захисту необхідно дотримуватися інструкції до їх застосування. Дія репеленту припиняється десь через 3-8 год. (цей термін залежить від температури повітря і його вологості, інтенсивності потовиділення, наявності контакту з вологою, фізіологічних особливостей людини й агресивності самих комарів), тому репеленти в разі необхідності потрібно наносити повторно. Слід мати на увазі, що більшість репелентів пошкоджують пластмасу, синтетичні тканини (але лише деякі), лак на нігтях, пофарбовані або відполіровані предмети, але не роблять негативного впливу на бавовняні тканини або вовну. Тому на останні їх можна наносити за допомогою аерозольного балончика або рук, попередньо змазаних 10-15 краплями репеленту. Але треба пам’ятати про те, що просочений репелентом одяг не захищає від комарів відкриті ділянки тіла (обличчя і руки).

Місця комариних укусів змазують кремами та рідинами проти сверблячки, одеколонами, нашатирним спиртом, зеленкою. Діти, яких сильно покусала комарі, повинні перебувати в недоступному для цих комах місці до повного одужання.

Ефективність профілактики цих захворювань залежить від знання розташування вогнищ лейшманіозів та особливостей нападу москітів. Слід обмежувати відвідування небезпечних районів і вживати необхідні заходи захисту – використовувати репеленти, носити спецодяг, обробляти інсектицидами місця можливого розмноження москітів поблизу свого житла.

Тим, хто змушений тривалий час перебувати в заражених шкіряним лейшманіозом районах, бажано зробити спеціальні внутрішньошкірні щеплення.

Захворювання викликає токсин, який виділяють потрапляючи в рану бактерії (правцеві палички). Вони живуть в поверхневих шарах багатого органічними речовинами грунту, у вмісті кишечнику людини і тварин, на одязі і в домашньому пороху. Правець поширений там, де проживає людина, тобто повсюдно. Батько Володимира Маяковського загинув від правця, вколовши палець швейною голкою.

Хворий на правець для оточуючих не є заразним.

Інкубаційний період триває від 2 до 56 днів. Чим він коротший, тим важче протікає захворювання.

При розвитку хвороби з’являються болі і скутість при рухах нижньою щелепою і м’язами живота або спини, утруднення при ковтанні. Потім стає важко відкривати рот, напружуються і судорожно скорочуються м’язи обличчя. Обличчя хворого стає схожим на маску з фіксованою сардонічною посмішкою. Протягом 1-3 діб починаються дуже хворобливі судоми, які призводять до порушення дихання. Хворий потребує термінової доставки в реанімаційне відділення лікарні. Захворювання часто закінчується смертю.

Для попередження хвороби проводиться планова вакцинація з 3-місячного віку з ревакцинацією (повторною вакцинацією) на 2 роки, 6 і 16 років і в подальшому – кожні 10 років.

Після кожного поранення, за відсутності документального підтвердження про проведення повного курсу планових щеплень у відповідності з віком, проводиться екстренна профілактика правця шляхом введення правцевого анатоксину або протиправцевої сироватки, яка містить антитоксини. Проведення екстренної профілактики дозволяє попередити захворювання.

У країнах з низьким рівнем санітарно-гігієнічної культури населення до 50% жителів є носіями амеб. Повернувшись з тропіків на батьківщину рекомендується обстежитися на амебіаз.

Для профілактики амебіазу слід дотримуватися санітарно-гігієнічних норм в побуті і правила особистої гігієни. Необхідно ретельно мити руки та продукти, знищувати мух, тримати в чистоті посуд, кип’ятити воду для пиття і т. д.

Заходи профілактики від цього захворювання: треба захистити людей від нападу переносників хвороби (кліщів), потрібно знищувати кліщів, які живуть в шерсті домашніх тварин, біля будинку і в місці випасу сільськогосподарських тварин. Також треба обмежувати відвідування заражених кліщами регіонів. При знятті кліщів, які присмокталися до людини чи тварини, треба намагатися уникати роздавлювання їх і забруднення ними рук.

Профілактика полягає у захисті від нападу москітів.

Особливу увагу слід звернути на якість, обробку, збереження і раціональне використання продуктів. Рекомендується, наприклад, у ресторані просити офіціанта, щоб замовлені вами страви були добре термічно оброблені, а салати зі свіжої зелені в маленьких кафе та ресторанах краще не замовляти зовсім, так як овочі можуть бути промиті недостатньо ретельно. Не слід також купувати тістечка, торти і м’які сорти сиру. Не можна користуватися послугами вуличних торговців, що продають місцеві продукти швидкого приготування (пиріжки, бутерброди, шашлики та ін.)

Якщо ви збираєтеся харчуватися у домашніх умовах, для доставки продуктів з магазину (з ринку) необхідно користуватися плетеною корзиною або інший тарою, що легко промивається і просушується.

Продукти слід якомога швидше доставляти додому, відразу готувати або покласти в холодильник. Чим менший холодильник, тим краще – продукти не будуть залежуватись.

Молоко необхідно одразу ж прокип’ятити та покласти його в холодильник. У багатьох тропічних країнах продається конденсоване (згущене) або порошкове молоко. Розводити його можна тільки кип’яченою водою. Навіть у гарячі напій (чай, кава) не можна додавати некип’ячене молоко.

М’ясо і риба дуже швидко псуються, тому, їх потрібно зберігати в морозильній камері холодильника. Крабів, лангустів і креветок слід купувати живими, добре промити і обов’язково варити перед вживанням в їжу. Хліб необхідно купувати в хлібних магазинах, а не у торговців на вулиці. Можна протягом кількох днів зберігати хліб у морозильній камері, розморожуючи його перед вживанням.

Овочі та фрукти треба ретельно промивати за допомогою губки чистою водою з милом або мильним порошком, потім обливати окропом. Розчин перманганату калію (марганцівки) не «рятує» овочі та фрукти від потрапляння мікробів і яєць глистів. Кожен лист салату необхідно мити окремо з милом, а потім треба занурити його на 10 хв. у розчин оцту і після цього облити кип’яченою водою.

Продукти, що зберігаються поза холодильником, необхідно захищати від комах і гризунів. Для захисту продуктів (особливо цукру) від мурах ніжки шафи з продуктами рекомендується ставити в банки з солоною водою (столова ложка на склянку води).

Якщо у вашому харчовому раціоні недостатньо свіжих харчових продуктів (яєць, молочних продуктів, м’яса, фруктів), потрібно звернутись за допомогою до вітамінів. Вітаміни обов’язково потрібно приймати дітям, хворим і людям, які виконують важку фізичну роботу. Для забезпечення нормальної життєдіяльності та гарного самопочуття в жаркому кліматі виключно велике значення має їжа, багата вітамінами В, РР і С.

Так, наприклад, не більше 100 хворих кліщовим енцефалітом (у середньому) за сезон активності кліщів для такого міста, як Санкт-Петербург (~ 5 млн. жителів), може здатися мізерною цифрою. Однак майже кожен десятий з цих хворих гине. Небагато інфекційних захворювань характеризуються такою високою смертністю. Крім того, багато людей, які перенесли хворобу, залишаються інвалідами на все життя.

Захворюваність чітко залежить від сезону. Максимальна вона в період найбільшої активності кліщів – з травня по вересень (це відображено в одній із назв хвороби). Вогнища кліщового енцефаліту зустрічаються в лісовій зоні як Росії (від її західних кордонів до східних), так і країн ближнього і далекого зарубіжжя. Заражений кліщ зовні нічим не відрізняється від незараженого, тому після кожного присмоктування кліща існує ризик захворювання.

Кількість заражених кліщів у вогнищах може коливатися від поодиноких особин до 2-5% і навіть 40% всіх кліщів. Віруси також можуть розмножуватися в організмі деяких домашніх тварин, наприклад, кіз, овець і корів. Вірус циркулює в крові від 3-5 до 15 днів (в залежності від виду тварини). Людина може заразитися при питті сирого молока заражених кіз і корів або вживанні в їжу продуктів, виготовлених з нього (наприклад, сирів).

Після закінчення інкубаційного періоду, що триває 7-14 днів, захворювання проявляється раптово. Підвищення температури тіла супроводжується виникненням почуття спеки або ознобу. Хворого турбують загальна слабкість, яка весь час зростає і ломота в тілі. Майже завжди з’являється сильний головний біль. Хворі нерідко страждають від нудоти й неодноразово блювання, які не приносять значного полегшення. Температура тіла майже завжди зберігається підвищеною близько тижня, потім вона знижується майже до норми (або взагалі до нормального рівня). Загальний стан організму помітно покращується, і створюється неправильне враження, що людина повністю видужує. Але через невелику кількість днів хвороба як би повторюється.

У деяких пацієнтів інші ознаки захворювання не з’являються. Але незабаром після підвищення температури відзначаються ознаки, які свідчать про те, що центральна нервова система є ураженою хворобою. Вірус вражає м’яку мозкову оболонку, сіру речовину (кору) головного мозку, рухові нейрони спинного мозку і периферичні нерви. З’являється слабкість у руках або ногах аж до повної неможливості пересуватися. Навіть іноді уражаються одночасно руки та ноги. При подібному розвитку цих паралічів у м’язах шиї починає спостерігатися типова для кліщового енцефаліту картина – «звисає голова», при цьому хворий не може самостійно утримувати голову. Для енцефаліту характерна сонливість, можуть виникати галюцинації, марення, рухові збудження і навіть іноді розвиваються судоми.

Після перенесення цього захворювання завжди меншою чи більшою мірою втрачається працездатність, часто до повної інвалідності на все життя.

А в дітей після перенесення цієї хвороби майже завжди сповільнюється психічний і фізичний розвиток.

Після одужання у людини залишається тривалий і стійкий імунітет до кліщового енцефаліту. Випадки повторних захворювань не відомі.

Хворі повинні лікуватися в лікарні, причому лікування необхідно починати якомога раніше, оскільки при відсутності специфічного лікування наслідки можуть бути дуже несприятливими. Стан хворого може погіршитися практично на всіх стадіях захворювання.

В основі специфічного лікування лежить введення людського протикліщового імуноглобуліну. Необхідно відзначити, що ефект від такого лікування найбільший тоді, коли воно починається в перші 3 дні від початку захворювання. Таким чином, стає зрозуміло, чому у випадках зараження кліщового енцефаліту дуже важливо починати лікування якомога раніше.

Профілактика кліщового енцефаліту полягає у попередженні нападів кліщів і прийнятті так званих специфічних заходів захисту, до яких відносяться екстренна імунопрофілактика і вакцинація.

Для того щоб вакцинація була надійною і найбільш ефективною, необхідно дотримуватися деяких умов. Повний курс вакцинації, це 3 ін’єкції препарату. Перші два щеплення роблять з інтервалом у 14-30 днів, треті – через 3 місяці після другого щеплення, але не пізніше, ніж за 2 тижні до виїзду (виходу) в осередок цього захворювання. Проведення необхідної планової вакцинації слід починати в листопаді чи грудні, з метою того, щоб третє щеплення можна було зробити до початку сезону епідемії (в березні або на початку квітня). Вакцинація, яка проводиться відповідно до описаної схеми, дозволяє створити ефективний захист на весь сезон активності кліщів.

Щеплення проти кліщового енцефаліту треба робити не тільки тим, кому в зв’язку з професійною діяльністю доводиться довго перебувати в лісі. Навіть короткочасне відвідування лісу, в якому є іксодові кліщі, може призвести до зараження.

Якщо ж ви не зробили щеплення, а після лісової прогулянки зняли з себе кліща, який присмоктався, то і в цьому випадку існує можливість уникнути захворювання. При своєчасному введенні протикліщового імуноглобуліну ефективність його досить висока. Якщо ж інфекція все-таки почала розвиватися, хвороба протікає значно легше і зазвичай не призводить до довічної інвалідності. Важлива умова формування захисту за допомогою імуноглобуліну: введення його в перші 2 дні після присмоктування кліща, пізніше ефективність препарату значно знижується.

Планову вакцинацію від цього захворювання проводять в прививкових центрах або кабінетах. Екстренну ж профілактику з використанням імуноглобуліну проводять або в пунктах травматології, де також видаляють кліщів, які присмоктались, або в сезонних кабінетах, які спеціально організовані для цього (при лікарнях або поліклініках), призначених для профілактики кліщових інфекцій.

На першому етапі (тривалістю до 1 року) прояви хвороби помітні в основному на шкірі (висипання, ділянки почервоніння шкіри). Часто розвивається односторонній кон’юнктивіт (запалення слизової оболонки ока). Крім того, частішає серцебиття і порушується серцевий ритм. При фізичному навантаженні може розвинутися серцева недостатність зі смертельним результатом. На другому етапі захворювання уражаються нервова система.

Своєчасно розпочате лікування забезпечує повне одужання. Без лікування трипаносомоз неминуче закінчується смертю хворого через 6 місяців або кілька років після появи перших ознак хвороби.

Для профілактики цієї хвороби слід уникати контакту з триатомовими клопами в осередках трипаносомозу. В міських умовах, при проживанні у впорядкованих будинках заразитися практично неможливо. В сільській місцевості необхідно латати щілини в стінах і стелі. В осередку трипаносомозу треба обов’язково користуватися захисною ширмою під час сну.

Прибуваючі в різні країни мандрівники розселяються, як правило, в оселях чотирьох типів: готелях, віллах, квартирах, будинках або у тимчасових будівлях (наметах) при роботі в польових умовах. Ці оселі мають свої особливості (недоліки і переваги), але всі вони повинні створювати сприятливий мікроклімат і захищати людей від переносників хвороб.

Збудником захворювання є вірус.

Джерела інфекції – хворі на сказ тварини або, як, наприклад, в Південній Америці, – летючі миші. В Росії є вогнища сказу трьох типів:

- природні осередки, в яких вірус цього захворювання передається від червоної лисиці борсукам, єнотоподібних собакам, вовкам та іншим (у західних і центральних районах, Поволжжя);

- арктичні або природні полярні вогнища, в яких вірус є у песців;

- «міські» осередки, в яких вірус циркулює серед бродячих собак, які передають його сільськогосподарським тваринам і кішкам.

Джерелами цієї інфекції для 60% хворих людей служать собаки, для 24% хворих людей – лисиці, для 10% – кішки, для 3% – вовки та ін. Період заразності у тварин починається за 3-10 днів до появи ознак захворювання і триває протягом всього періоду захворювання. Незрозуміла і неадекватна поведінка диких тварин – наприклад, вони приходять в населені пункти, наближені до людей, беруть їжу з рук, грають з собаками та дітьми. Це завжди повинно викликати побоювання, чи не хвора тварина, тому що така поведінка невластива диким представникам фауни.

Зараження людини сказом відбувається при укусах або попаданні слини тварини, хворої цим захворюванням. Вірус цієї хвороби передається зі слиною. Особливу небезпеку представляють укуси в кисті рук і голову.

Хвороби людей головним чином пов’язані з пізнім зверненням укушених людей за медичною допомогою, також з порушенням режиму під час проходження курсу щеплень чи незавершеністю курсу їх прийому. Більшість людей, що захворіли після контакту з хворою твариною не зверталися до лікарні або інших медустанов.

Людина, яка захворіла на сказ, є заразною.

Інкубаційний період захворювання триває мінімум 10 днів, а максимум може триває більше 1 року (в середньому – 1-2 місяці). Тривалість інкубаційного періоду залежить від кількості вірусів, що потрапили в рану, віку укушеного (у дітей інкубаційний період коротший, ніж у дорослих), обсягу ураженої тканини, відстані, що долається вірусом від місця ураження до центральної нервової системи.

Хвороба починається з появи сухості в роті, головного болю, загального нездужання, зниження апетиту, болю в м’язах і горлі, сухого кашлю, невеликого підвищення температури тіла, також можуть виникнути блювота і нудота. У 50-80% захворілих людей в місці укусу з’являються неприємні відчуття (тягнучі болі, печіння, підвищена чутливість, свербіж). Іноді рубець на місці укусу підпухає і знову червоніє. Хворий замкнутий, пригнічений, відмовляється від їжі, у нього порушується сон, його мучать жахливі сновидіння, він відчуває почуття туги і безпричинно страх.

Через 1-3 дня у хворої людини з’являються водобоязнь, тривога та неспокій. При спробі випити воду, а потім і при вигляді самої води, при звуку води, що ллється і навіть при одній лише згадці про неї у хворої людини з’являється почуття жаху, і виникають хворобливі спазми м’язів гортані та глотки, вона починає дихати шумно (у вигляді судорожних і коротких подихів). Судоми можуть розвинутися також від направленого в обличчя струменя повітря, від дотику до шкіри, шуму і яскравого світла. Хвора людина стає буйною і агресивною. У неї розвиваються паралічі, і порушується свідомість. Смертельний результат настає від паралічу дихальних м’язів. Хвороба триває не більше одного тижня.

Якщо у людини, яку раніше вкусила тварина, з’явилися ознаки нездужання, потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.

Після отримання пошкодження від тварини треба відразу ж звернутися до найближчого медпункту. Всі амбулаторно-поліклінічні та лікарняні установи при зверненні людей, укушених, поцарапаних будь-якими тваринами, які контактували зі слиною тварин, зобов’язані негайно надати першу медичну допомогу постраждалим. Садна, подряпини, рани, місця контакту зі слиною слід добре промити струменем води з милом, краї рани треба обробити йодною настойкою або 40-70% спиртом, а потім слід накласти стерильну пов’язку.

Після цього необхідно звернутися до травматологічного кабінету, а при його відсутності – в кабінет хірургії для проведення курсу щеплень проти цієї хвороби. Чим раніше буде розпочато курс щеплень, тим більш ймовірніший успіх лікування. Антитіла після введення вакцини з’являються в організмі укушеного людини через 12-14 днів.

У приміщенні, де знаходилася хвора сказом людина, необхідно провести ретельну дезінфекцію. Людям, на слизові оболонки або шкіру яких потрапила слина хворої на сказ людини, також потрібно пройти курс щеплень проти цього захворювання.

Протягом подорожі часто є небезпека того, що питна вода може бути поганої якості. У цьому випадку вас виручить той запас, який ви взяли з собою в дорогу. Цей запас повинен бути не надмірним, але достатнім. При своєчасному заповнення цього запасу води ви протягом усієї подорожі зможете бути впевнені в якості води, яку ви будете пити.

Найкраще пити бутильовану мінеральну воду в пляшці обсягом до 0,5 л. Таку невелику кількість води можна випити за один раз і в подальшому уникнути зберігання її. Якщо такої води в пляшках немає, то запаси води треба створювати з продезінфікованої, профільтрованої або прокип’яченої води. Таку воду потрібно зберігати в герметично закритому посуді в прохолодному місці або в холодильнику. При цьому її треба міняти через кожні 2 добу.

Досвідчені мандрівники завжди мають при собі срібну монету, яку поміщають в ємність з водою. Але монета повинна бути дійсно срібною, а не з білого металу. Срібло має протимікробні властивості.

Рекомендується такий особистий аптечний набір (цей набір повинен містити хоча б один з усіх засобів кожної з груп добре знайомих вам медичних препаратів):

- засоби від головного болю – спазмалгон, цитрамон, анальгін;

- препарати проти проносу (діареї) – фуразолідон, ентеросептол, імодіум;

- препарати, які рекомендуються при підвищеній температурі тіла людини;

- ацетилсаліцилова кислота (аспірин);

- протиалергійні засоби – діазолін, супрастін, тавегіл;

- антисептичні засоби – перманганат калію, йод, борна кислота;

- бактерицидні засоби для знезараження води – аквасепт, гідрохлоназон;

- репеленти (препарати, які відлякують комах) у вигляді аерозолів та мазей;

- бинт, пінцет, ножиці і лейкопластир (бактерицидний і звичайний).

Наявність цієї невеликої аптечки, дозволить вам уникнути великих незручностей, які можуть виникнути під час подорожі.

Прояви таких інфекцій також можуть бути самими різними – від виникнення змін безпосередньо в місці проникнення збудника до розвитку загального захворювання без наявності місцевих змін (в області проникнення збудника).

Володіння інформацією про ці інфекціях дозволяє своєчасно приймати відповідні заходи профілактики, що спрямовані в основному на попередження потрапляння збудника в місця можливого інфікування (зараження).

Розрізняють такі форми вірусних гепатитів: жовтушну, безжовтушну, стерту, безсимптомну. Протягом жовтушних форм виділяють переджовтушний і жовтушний періоди, а також період одужання.

Джерело інфекції – це хворі з будь-якою формою захворювання – стертою, жовтушною, безжовтушною, хворі, що знаходяться в прихованому (інкубаційному) і початковому періодах захворювання. Небезпечні ті хворі, у фекаліях яких виявляється вірус гепатиту Е або А. Найбільшу небезпеку представляють хворі з безжовтушними, нетиповими формами гепатиту, тому що ці хворі не знають, що вони хворі, і відповідно не піклуються про профілактику зараження навколишніх людей.

Кількість таких хворих може в 2-10 разів перевищувати кількість людей з жовтушними формами захворювання. З другої половини інкубаційного періоду, починається виділення вірусу з фекаліями, а максимальна заразність відзначається в останні 7-10 днів інкубаційного періоду і в переджовтушному (передує появі ознак жовтяниці) періоді. Коли людина вже жовтіє, вона, як правило, не є заразною.

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна) – це гостре захворювання, яке характеризується запаленням печінки. Вірусний гепатит А давно відомий лікарям. Це один з перших гепатитів, інфекційна природа якого була доведена. Гепатит А поширений повсюдно, особливо широко – в слаборозвинених країнах, де низький рівень гігієни та санітарії. Підвищення захворюваності гепатитом А завжди свідчить про неблагополучну епідемічну ситуацію щодо кишкових інфекцій в цілому. У Росії останнім часом відзначається значне підвищення захворюваності на вірусний гепатит А.

Вірус гепатиту А при кип’ятінні гине через 5 хв. При кімнатній температурі в сухому середовищі він зберігається протягом тижня, у воді – 3-10 місяців, у випорожненнях – до 30 діб.

Інкубаційний період гепатиту А становить у середньому 15-30 діб. Тривалість переджовтушного періоду – 5-7 діб. Хвороба починається гостро. Температура тіла підвищується до 38 або 39° С і зберігається на такому рівні 1-3 дні. Починають з’являтися грипоподібні ознаки – виражена загальна слабкість, головний біль, озноб, сонливість, відчуття болю в м’язах, ламкість в тілі, неспокійний нічний сон. На цьому тлі знижується апетит, спотворюється смак, з’являються нудота, відчуття гіркоти у роті, іноді блювота, почуття дискомфорту і тяжкості в області під ложечкою і під правим ребром, відраза до куріння. Через 2-4 дні сеча набуває колір міцно завареного чаю або пива, а потім знебарвлюється кал.

Про перехід хвороби в жовтушну стадію свідчить пожовтіння білків очей, слизової оболонки ротової порожнини, а в подальшому – шкіри. Жовтушний період триває близько 7-15 днів. З появою жовтяниці вираженість ряду ознак, характерних для переджовтушного періоду, зменшується, а у великої частини хворих ці ознаки зникають, довше всього зберігаються зниження апетиту і слабкість.

На щастя, результат гепатиту А в основному сприятливий для хворого. Повне одужання звичайно (у 90% випадків) настає в протягом 3-4 тижнів від початку захворювання. Але у 10% хворих людей період одужання затягується до 3 або 4 місяців, але хронічний гепатит не починає розвиватися.

Гепатит Е поширений переважно в тропічних і субтропічних регіонах, країнах: Південної Америки, Південно-Східної та Середньої Азії. На території Росії реєструються поодинокі випадки, в основному привізного характеру.

Вірус гепатиту Е – представник нового, ще недостатньо глибоко вивченого сімейства вірусів. Вперше цей вірус був визначений як причина гострих кишкових інфекцій у 1976 р. У порівнянні з вірусом гепатиту А він менш стійкий до різних факторів зовнішнього середовища.

Хвороба протікає подібно до гепатиту А. Тяжке протікання зі смертельним результатом в 10-20% випадків спостерігається у вагітних жінок.

Вірусні гепатити розпізнають не тільки по проявах хвороби, але і за результатами спеціальних лабораторних досліджень сироватки крові на наявність антитіл до вірусу гепатиту А. Лабораторна діагностика гепатиту Е в більшості країн, у тому числі і в Росії, ще не налагоджена і широко не проводиться.

Для профілактики гепатитів А і Е слід дотримуватися елементарних санітарно-гігієнічних правил, вживати якісну воду та їжу. Однак у деяких географічних регіонах єдиним ефективним методом профілактики є вакцинація. В даний час вакцин від гепатиту Е не існує. Для вакцинації від гепатиту А можна рекомендувати вакцину Havrix, що випускається в дозування для дорослих і дітей (підлітків). Вакцина добре переноситься, побічних ефектів практично немає, захисний ефект щеплення зберігається протягом декількох років.

Джерелами інфекції є гризуни, які виділяють вірус з випорожненні і слиною. Сприйнятливість людей до захворювання висока, але хвора людина для оточуючих не є небезпечним.

Зараження відбувається через продукти і руки, забруднені виділеннями гризунів, або при вдиханні висохлих випорожнень заражених гризунів при контакті з травою та сіном, де вони мешкають. Через слизову оболонку дихальних шляхів вірус захворювання потрапляє в кров людини і вражає його судини, підвищуючи їх проникність. В результаті цього кров збирається, порушується її згортання, розвиваються набряк і ураження нирок хворої людини.

Інкубаційний період триває 7-45 днів.

Хвороба починається гостро з появи ломоти у всьому тілі, слабкості, сильного головного болю, який локалізується зазвичай у висковій і надочній областях, зниження апетиту. Виникає озноб, який змінюється відчуттям спека. Температура тіла зараженої людини протягом декількох годин досягає 38-40° С і навіть підіймається вище. В кінці 1-го або на 2-й день захворювання у багатьох хворих з’являються блювота і нудота, інтенсивності яких зростають протягом найближчих днів. Часто хворих мучить ікання.

Температура тіла залишається високою протягом 3-5 днів. У цей час хвору людину починають турбувати болі в поперековій області і животі, які з часом починають посилюватися. Часто погіршується зір. Хворий загальмований і воліє лежати на спині. Очі червоніють, інколи на їх слизовій оболонці видніються крововиливи. Обличчя хворого стає червоним. Шкіра тіла суха. Дотик до шкіри болісний в поперековій області. Кількість сечі зменшується.

На 4-6-й день захворювання температура тіла хворого знижується, але стан хворого погіршується, ще більше зменшується кількість сечі.

Після перенесеного захворювання формується імунітет до нього.

Для профілактики захворювання слід дотримуватися всіх правил захисту від гризунів при знаходженні на природі. Рекомендується розбивати стоянки на пологих сухих схилах без заростей бур’яну, а запаси продуктів зберігати на стовпах висотою 1,5-2 м або в іншому, недоступному для гризунів, місці.

Ми сподіваємося, що тепер ви забезпечені необхідними знаннями. Засоби профілактики, які ми тепер хочемо узагальнити, хоч і не стовідсотково ефективні, але все-таки, на наш погляд, дозволяють якщо не в усіх випадках уникнути зараження, то, хоча би, значно знизити ризик інфікування.

«СНІД» – це скорочення, що означає «синдром набутого імунодефіциту». Назва відображає суть захворювання – дефіцит, тобто відсутність, життєво необхідної імунного захисту організму.

При порушеннях в імунній системі людина неминуче занедужує важкими інфекційними хворобами та онкологічними захворюваннями, лікувати які дуже важко, тому що організм хворого не може чинити опір цим хворобам.

Основною причиною СНІДу є зараження вірусом, що вражає імунну систему і викликає інфекційне захворювання. Цей вірус одержало назву «ВІЛ-інфекція» (інфекція, викликана вірусом імунодефіциту людини). Таким чином, СНІД – це вияв ВІЛ-інфекції (як правило, СНІД розвивається на кінцевій стадії цієї інфекційної хвороби). Якщо на ранній стадії інфікована людина нічим не відрізняється від здорових людей, то на стадії СНІДу завжди з’являються ознаки важкого захворювання.

Припускають, що вірус імунодефіциту людини походить від подібного з ним мавпячого вірусу. Основні події розгорталися в Африці, де люди тісно контактують, з мавпами і вживають м’ясо і мозок мавп в їжу. Розширення контактів з цими локальними вогнищами призвело до її всесвітнього поширення. На сьогоднішній день вірусом імунодефіциту заражені понад 40 млн. землян, кожен день знову заражається 16 тис. чоловік. ВІЛ-інфекція найбільш широко поширена на африканському континенті (переважно в країнах, розташованих на південь від Сахари), де близько 70% населення є носіями ВІЛ. Існує навіть загроза вимирання населення деяких африканських країн.

Передача вірусу здійснюється при статевому контакті, при переливанні інфікованої крові або через інфіковані кров’ю інструменти і різні предмети, а також від матері до плоду. Найбільш небезпечні в плані розповсюдження захворювання чоловіка і жінки, що ведуть розпутне статеве життя, а також гомосексуалісти. ВІЛ не передається через укуси комах, при побутовому контакті, через слину, рукостискання і повітряно-крапельним шляхом (при розмові, чханні і т. п.).

Для того, щоб відбулося зараження ВІЛ, необхідне потрапляння вірусу безпосередньо в кров (або на слизові оболонки, звідки вірус також повинен потрапити в кров). Після зараження протягом 1-3 місяців відбувається накопичення вірусів, після чого у 50-90% інфікованих людей з’являються ознаки гострої ВІЛ-інфекції. Однак іноді ця початкова стадія не розпізнається як ВІЛ-інфекція через відсутність будь-яких досить явних ознак специфічного інфекційного захворювання. Після завершення первинної стадії більшість заражених спочатку почувають себе здоровими і хвороба ніяк себе не проявляє. Діагноз «ВІЛ-інфекція» лікарі ставлять, враховуючи результати спеціального дослідження крові, яке в більшості випадків стає інформативним через 3 місяці після зараження.

Лише через кілька років починається власне стадія СНІДу, яка проявляється розвитком важких інфекційних захворювань і пухлин. Всі випадки зараження ВІЛ закінчуються смертю хворих.

СНІД – смертельно небезпечне і невиліковне в даний час інфекційне захворювання. А заразитися ним (у зв’язку з різким збільшенням кількості інфікованих людей) так само легко, як, наприклад, на дизентерію. Для того, щоб уберегти себе від СНІДу, потрібно мати одного надійного, статевого партнера або користуватися презервативом при випадковому сексуальному контакті. Також не слід нехтувати нашими порадами з профілактики інфекцій, що передаються через кров.

Тільки воду, взяту з чистих джерел, можна використовувати для миття тіла, а для полоскання рота і чищення зубів – тільки чисту кип’ячену воду. Якщо використовувати некип’ячену воду для чищення зубів можна заразитися, наприклад, вірусний гепатит, навіть не проковтуючи цю воду.

Більшість відкритих джерел води забруднені збудниками кишкових інфекцій. Навіть морська вода поблизу дельти річок, які впадають в це море, може бути забруднена. Тому не рекомендується купатися і митися в природних водоймах, за винятком тих місць на узбережжі, які спеціально для цих цілей служать. Якщо ви зупинилися на відпочинок біля річки, то в цьому випадку вам потрібно розбити табір вище за течією від місць випасу худоби та населених пунктів.

Після купання або прийняття душу треба насухо витертися чистим рушником. До того ж це рушник рекомендується міняти щоденно (причому окремий рушник потрібно мати для ніг).

Руки треба мити з милом після користування туалету і перед кожним прийомом їжі, а також у всіх інших випадках, коли ви вважаєте, що ваші руки не зовсім чисті.

Перед тим, як поїхати в подорож треба заздалегідь підстригтися. У жарку і теплу пору року найзручнішою буде коротка стрижка. Потрібно користуватися сонцезахисними окулярами в сонячну погоду для захисту очей від попадання пилу та великої кількості ультрафіолетових променів. Краще, щоб стекла ваших окулярів були не сильно темними тому, що іноді такі окуляри доводиться носити дуже довго, а надто темні стекла ускладнюють виконання необхідної роботи.

Такими властивостями володіє, перш за все, одяг з лляних, бавовняних і змішаних (лен з додаванням синтетичних волокон) тканин світлих тонів. Одяг повинен бути вільним, легким, зручним для носіння. Крім того, він повинен витримувати часті прання, кип’ятіння, сушіння і прасування.

Для прохолодного сезону необхідно мати вовняні речі, бавовняний плащ. Для захисту від комах, особливо в вечірні години, вам знадобляться брюки і сорочка з довгими рукавами.

Шкарпетки краще взяти з собою бавовняні, але можна і змішані.

Легкий полотняний або солом’яний капелюх потрібен для захисту голови і шиї від сонця. Добре захищає від сонця і пробковий шолом, хоча зараз його використовують в основному в якості реквізиту при зйомках фільмів про Африку чи Індію.

Правильно підібране взуття захищає від грибкових захворювань, укусів змій, скорпіонів, піщаної блохи, присмоктування п’явок, проникнення деяких глистів. Практичними є шнуровані спортивні полотняні черевики (кеди). У містах у суху пору року можна носити туфлі або сандалі зі шкарпетками. Босоніж не рекомендується ходити навіть у приміщеннях. Працюючи у воді, а також дітям у сезон дощів необхідно носити гумові чоботи.

Правильний догляд за одягом у тропіках дуже важливий. З метою знищення збудників різних хвороб щоденно потрібно прати, кип’ятити і прогладжувати праскою натільну білизну і шкарпетки. Верхній одяг також треба міняти 2-3 рази на тиждень. Для попередження появи цвілі одяг і взуття рекомендується регулярно провітрювати. Зберігати одяг слід в щільно закритих шафах або нейлонових мішках з невеликою кількістю нафталіну.

При виникненні хвороби вам (та вашому представнику) необхідно протягом 24 годин зв’язатися з сервісною компанією (телефон цієї фірми обов’язково повинен бути зазначений в страховому полісі), і повідомити про подію, вказавши при цьому ваші номер страхового поліса і паспортні дані. Таким чином ви зафіксуєте страховий випадок. Сервісна компанія повинна пояснити вам що робити далі або надати вам свого лікаря. Якщо ви узгодили свої дії з правилами страхування, то вам не потрібно оплачувати вартість медобслуговування, навіть якщо вам виписали рахунок (фінансові розрахунки – це проблема страхової фірми).

Якщо медичні працівники вас з якихось причин не приймуть, то вартість медичних послуг буде відшкодовуватися при дотриманні всіх правил, які були викладені в страховці. Для цього вам потрібно надати рахунки за здійснене лікування, підтвердження неможливості відправити повідомлення в сервісну службу та висновок лікаря. Тому вам потрібно подбати про те, щоб всі документи збереглися.

Розпорядок дня треба планувати в залежності від традиційно прийнятих у кожній країні робочих годин. У тропічних країнах найбільш сприятливий підйом в 6-7 год. ранку. Фізична зарядка протягом 20-30 хв. і душ в ранкові години поліпшують самопочуття.

У більшості тропічних країн робота починається о 8 год. ранку, а обідня перерва триває 2-3 год. (з 12 до 14-15 год. дня). Час після прийому їжі краще всього використовувати для відпочинку в прохолодному приміщенні. Займатися будь-якими справами, пов’язаними з фізичним навантаженням, не рекомендується. Якщо обідня перерва триває понад 2 год., доцільно відпочити в цей час у ліжку.

Відразу після закінчення роботи (зазвичай в 17-18 год. або трохи раніше) корисно випити чай. Час, що залишився до вечері можна використовувати для спортивних ігор або інших розваг. Лягати спати рекомендується о 21-22 год. сформований розпорядок дня бажано не міняти і у вихідні дні. Виконувати домашню роботу доцільно в більш прохолодні ранкові або пообідні години.

Якщо ж ви подорожуєте вдалині від населених пунктів і, зупиняючись на відпочинок, змушені розбивати тимчасовий табір, то необхідно робити це в світлий час доби. З настанням темряви всі приготування до відпочинку повинні бути закінчені. Прокидатися і згортати табір найкраще на світанку, щоб можна було використовувати прохолодне ранковий час для подальшого руху. При цьому слід враховувати, що після приготування та прийому їжі необхідно близько 30 хв. відпочити. Впродовж дня через кожні 2 год. треба робити короткі привали, жаркий час дня доцільно використовувати для більш тривалого (1,5-2-годинного) відпочинку.

Подорожуючи, намагайтеся дотримуватися складеного у вас тимчасового стереотипу прийому їжі. Це особливо важливо при швидкому перетині тимчасових географічних поясів при авіа-перельотах. Індивідуальні біоритми формуються протягом тривалого часу, і швидка їх ломка неминуче призводить до виникнення стресової ситуації, що може послабити захист організму від інфекцій.

- не слід перебувати на сонці більш ніж 10-20 хв. в день, щоб уникнути сонячних опіків. Після купання в басейні краще відпочити в тіні парасольки, дерев або навісу, куди також проникають ультрафіолетові промені, що викликають сонячний загар;

- для витирання тіла необхідно користуватися чистим рушником, а для лежання – вимитою і просушеною солом’яною або полотняною підстилкою;

- після плавання у басейні потрібно прийняти душ і припудрити пальці ніг протигрибковим профілактичним засобом.

Поширена дифтерія практично повсюдно. Ризик розвитку захворювання у жителів окремої країни залежить від ступеня охоплення населення вакцинацією.

Збудником цього захворювання є бактерія, стійка до високих і низьких температур. Ця бактерія може довго зберігатися на тих предметах, якими хвора людина користувалася.

Джерело інфекції – це хвора на дифтерію людина, яка представляє найбільшу небезпеку для оточуючих. У той же час не менш ніж 90% випадків захворювання на дифтерію пов’язані з зараженням від «здорових» носіїв збудника цієї хвороби. Дифтерійні палички живуть у верхніх відділах дихальних шляхів і носоглотці, виділяючись в навколишній світ з крапельками носоглоткового слизу при кашлі, чханні і розмові.

У більшості випадків збудник потрапляє в організм людини через слизові оболонки зіва, рідше – через очі, вуха, рани. На місці проникнення дифтерійної палички починає розвиватися місцеве запалення.

Інкубаційний період захворювання триває 2-10 днів. Виділяють дифтерію носа, гортані, горла і рідкісні форми (дифтерія ока, вуха, шкіри, рани, статевих органів) в залежності від локалізації первинного запалення.

Дифтерія зіва характеризується запаленням піднебінних мигдаликів, інтоксикацією та лихоманкою.

Захворювання починається з появи слабкості, нездужання, зниження апетиту. Температура тіла може бути і нормальною, і підвищеної до 38° С у перші 2-4 дні (потім температура, як правило, нормалізується). При важких токсичних формах дифтерії висока температура може триматися на протязі 4-5 днів, але потім загальні та місцеві зміни розвиваються на тлі нормальної температури тіла хворого.

Інтоксикація при цій хворобі виявляється млявістю, сонливістю, блідістю шкіри, але, на відміну від інших інфекційних захворювань, не викликає вираженого ознобу, сильного головного болю і ломоти в тілі.

Особливостями запального процесу при дифтерії зіву є незначне почервоніння з синюшним відтінком, помітним набряком уражених мигдаликів та утворенням нальоту на їх поверхні при невеликому болю в горлі під час ковтання.

Дифтерійний токсин викликає такі небезпечні ускладнення, як міокардит, неврити, параліч м’яза серця, діафрагми і дихальних м’язів.

Після перенесеної інфекції залишається стійкий імунітет.

Хворих цим захворюванням, а також хворих з підозрою на дифтерія негайно доставляють в інфекційне відділення лікарні та ізолюють. Їм вводять протидифтерійну сироватку і проводять необхідний курс лікування.

Основний профілактична захід – правильна організація і своєчасна вакцинація з ревакцинації кожні 10 років.

За людьми, які контактували з хворою людиною або носієм дифтерійної палички, встановлюється спостереження медиків протягом 7 днів. Крім того, у них беруть аналізи, щоб перевірити чи ця людина не є носієм дифтерійної палички. Без виконання цієї процедури прикордонний санітарний контроль не може дозволити перетину кордону.

Репеленти, призначені для нанесення на шкіру, використовують у вигляді кремів, лосьйонів, гелів, емульсій, аерозолів, олівців. Іноді препарат наносять на паперові серветки, які готові до застосування. Тривалість дії препарату, нанесеного на шкіру, 2-8 год. емульсії, лосьйони, креми, гелі треба наносити на шкіру відкритих частин тіла рівномірно і не втирати. Зазвичай для однократного оброблення шиї, рук, обличчя, гомілок достатньо 5-10 мл емульсії або 3-5 г крему.

При використанні репелентного препарату з аерозольного балона струмінь треба з відстані 15-20 см направити на оброблювану поверхню (час обробки повинен бути не менше 10 с). Термін дії репелентів, що знаходяться в аерозольній упаковці, при нанесенні на шкіру становить 2-4 год., при нанесенні серветкою – не більше 2 год.

На основі ДЕТА розроблені такі креми: Зуку, Тайговий, Редет, Кедр, Ультратон, Ародет, Детафтал. Гелі, що містять 20-38% ДЕТА, – Раптор-репелент, Комарекс-інтенсив. Гелі Леле, Кахолонг, Надійний містять також 15% препарату 3535. Перераховані засоби добре захищають від комарів, але малоефективні по відношенню до мошки, кліщів, ґедзів.

Рідкі репеленти: Рефтамід, Дит-плюс, Афта-байт, Белзамід, емульсія ДЕТА, лосьйон ДЕТА-Н. Рідкі репеленти також звичайно входять до складу безпропелентних упаковок (ці упаковки використовують для змочування), таких як Бартел драг-інсект репелент, Вапе-пік-стоп-антибайт, Дайнак фумітокс, Діптерол-спрей, Біба, Рефтамід-плюс. Їх можна застосовувати для обробки як шкіри, так і одягу. Репелентний олівець Діптерол-стик призначений для обробки одягу, він діє протягом 2 діб.

Аерозольні препарати Рефтамід, Офф, Дефі-золь, Дефі-плюс, Дефі-2, Біба, Арнет, Октадет, Гал-реп, Антикомарин призначені як для обробки шкіри, так і для нанесення на одяг.

Для обробки одягу і захисту від мошок, кліщів, бліх з успіхом використовуються емульсія Акрофтал, аерозольні балони Оксазоль, Перманон, Неорепеллент, брусок Претікс.

Репелентні препарати, які дозволяються для обробки дітей, такі: креми – Фталар, Аутан, Евкалат, Антоша (з 5 років); одеколони та лосьйони – Піхтал, Евітал, Камарант (з 8 років); емульсії – Евкалат, Діптерол-сенсітів, Раптор -софт-протект, Комарекс, Стоп (з 5 років). Для дітей старше 3 років підходять креми Офф-дитячий і Біба-гель.

Кухню необхідно тримати у виключній чистоті. Столи потрібно мити до і після їх використання. Плиту краще розмістити так, щоб вона була доступна для миття з усіх сторін.

Холодильник слід поставити в прохолодному місці. Треба щодня перевіряти його вміст, раз на тиждень звільняти від продуктів і промивати з використанням дезінфікуючих засобів (наприклад, 1-2%-го розчину перекису водню, який має також дезодоруючу властивістю – усуває неприємні запахи).

Туалет і ванну також потрібно підтримувати в ідеальній чистоті. У тропіках доцільніше митися під душем, а не в ванні, так як під час миття під душем тіло постійно споліскується свіжою водою.

У готелях, барах, кафе і вуличних кіосках рекомендується купувати напої, виготовлені тільки на державних харчових підприємствах. Лід, який часто використовується для охолодження напоїв, повинен бути приготований тільки з кип’яченої води, так як просте заморожування води не дозволяє уникнути можливого забруднення хвороботворними мікробами.

Якщо ви довго перебуваєте в місцевості, де серед населення поширені кишкові інфекції, необхідно подбати про фільтрацію води, навіть якщо вона надходить з централізованого водопроводу. Фільтри різних моделей можна придбати в магазинах.

Фільтри необхідно регулярно і ретельно перевіряти з ціллю виявлення тріщин чи інших пошкоджень, через які може проникати нефільтрована вода. Раз на тиждень фільтр слід очищати чистою щіткою, промивати під краном і кип’ятити протягом 5-10 хв. Фільтрація – це спосіб попереднього очищення води, після неї необхідно провести хімічне знезараження або прокип’ятити воду.

Кип’ятіння – найбільш надійний спосіб знищення всіх форм збудників хвороб (бактерій, яєць глистів, спір або цист). Кип’ятити воду треба протягом декількох хвилин після закипання.

У польових умовах воду можна знезаражують хімічними речовинами. Для цієї мети спеціально випускаються таблетки, що містять хлор або йод. Дозування зазвичай вказується на упаковках цих засобів. Простим методом знезараження є додавання до 1 літр води 2 крапель 5%-го розчину йоду. Однак кип’ятіння надійніше. Слід також пам’ятати, що ні газування, ні додавання алкогольних напоїв (джину, віскі та т. п.) не стерилізують воду.

Рекомендується зробити додаткові щеплення крім тих, які обов’язкові для відвідування країни, до якої лежить шлях. Вирішити питання про необхідні щеплення краще завчасно після консультацій у фахівців Держсанепідемнагляду. Вони розкажуть вам про захворювання, що представляють найбільшу небезпеку в країні, куди ви прямуєте.

Крім індивідуальної аптечки необхідно мати засоби для знезараження води, дезінфекції житла, території, тимчасових туалетів, відходів, а також препарати для знищення комах. Якщо ви зібралися в груповий туристичний похід, бажано, щоб у складі групи був медичний працівник. Це дозволить найбільш просто і якісно вирішувати багато проблем. Тимчасовий табір треба розбивати на відкритій місцевості. Зберігати продукти і знезаражувати (спалювати, закопувати) відходи слід за всіма правилами, так як їжа і її залишки приваблюють комах і диких тварин.

Вимоги до води і харчових продуктів необхідно виконувати завжди. М’ясо і рибу треба добре варити в день придбання і при відсутності холодильника відразу вживати в їжу. Вимитий посуд рекомендується сушити на сонці і зберігати в щільно закритих чистих ящиках або поліетиленових мішках. Місцеві напої та молоко пити не рекомендується.

Постарайтеся дізнатися в місцевих медичних закладах, чи не виявлено збудників інфекційних та глистових захворювань у водоймищах тієї місцевості, куди ви зібралися. Якщо ви почуєте невтішну відповідь, тоді воду для миття також доведеться кип’ятити, а від купання потрібно буде відмовитись.

Не слід забувати і про боротьбу з комахами, що харчуються кров’ю. Провітрювати житло, постільну білизну та одяг треба щодня. Користуватись ширмою і репелентами в районах, де поширені трансмісивні інфекції, – обов’язкова умова.

Тимчасові туалеті (яма з кришкою, стіни та дах – з чагарнику) треба споруджувати вдалині від джерела води і житла. Цю тимчасову споруду після згортання табору необхідно спалити.

Перед відходом з місця стоянки необхідно подбати про те, щоб територія колишнього табору була максимально очищена від всіх слідів вашого перебування. На багатьох традиційних маршрутах місця табірних стоянок вибираються одні й ті ж. Тому цілком імовірно, що на місці вашої стоянки незабаром буде розбита інша.

Для підвищення комфортності в жаркі та душні ночі потрібно включати вентилятор або кондиціонер. Однак потік прохолодного повітря не повинен бути спрямований безпосередньо на відпочиваючого, щоб уникнути простудних захворювань. Саме кондиціонери є причиною доволі частих простудних захворювань в жарких країнах.

Радимо раніше лягати спати, особливо в жаркий сезон року і при підвищеній стомлюваності до кінця дня. В обідню перерву рекомендується відпочинок (сон) в ліжку, але тривалість нічного сну при цьому не повинна бути менше 8 ч.

При підвищеному потовиділення людина втрачає багато солі, недолік якої проявляється швидкою стомлюваністю і нервово-психічними реакціями. Поповнювати втрати солі можна, збільшуючи її вміст у харчовому раціоні або додаючи невелику кількість під час пиття. Добова потреба в солі залежить від віку та маси тіла і становить приблизно 20-30 г.

Вживання алкогольних напоїв у тропіках бажано повністю виключити, так як при спеки і підвищеної вологості алкоголь значною мірою порушує водно-сольовий баланс організму, викликає розвиток хворобливої пристрасті, шкодить здоров’ю. Паління також бажано звести до мінімуму. Тільки здоровий побут може допомогти адаптуватися до незвичних кліматичних умов, підтримати нервово-психічної рівновагу і підвищити опірність організму до хвороб, у тому числі інфекційних.

Необхідно завжди мати в приміщенні засоби від комарів і щодня обробляти ними стіни, стелю та протикомарині сітки. Іноді на стінах житлових приміщень оселяються маленькі ящірки (геккон). Вони абсолютно нешкідливі, але харчуються комахами, так що не слід від них позбуватися.

Територію навколо будинку також потрібно підтримувати в чистоті, щоб уникнути «процвітання» гризунів, розмноження мух, комарів та інших комах. Відходи слід регулярно вивозити, а до вивозу зберігати в металевих баках з щільно закритими кришками, щоб уникнути розтягування сміття гієнами, собаками і кішками. В сільській місцевості далеко від дому треба періодично викопувати яму, спалювати в ній відходи та закопувати золу. Навколо будинку необхідно осушити водойми і рови, траву рекомендується коротко підстригати. Не слід залишати у дворі консервні банки і будь-які інші ємності з водою, де може відбуватися виплід комарів.

В сільській місцевості велике значення для здоров’я людини має санітарно-гігієнічний стан надвірний будівель (сараїв, туалетів і т. д.). Ями з нечистотами і гноєм необхідно щільно закривати і регулярно очищати. В туалеті рекомендується мати мило, рушник і воду, а також інсектициди для обробки стін від комарів та ящик із сухою землею для засипання нечистот.

Під час дезінсекції в приміщенні, де проводиться обробка, не повинні знаходитися сторонні люди, домашні тварини, птахи та акваріумні рибки. Продукти потрібно прибрати в щільно закриті шафи або винести з приміщення. Дезінсекції проводять при відкритих вікнах (кватирках). Не можна під час проведення дезінсекції курить або відпочивати в оброблюваному приміщенні. Після обробки приміщення слід провітрити протягом 2-5 год. (до зникнення запаху препарату). Рекомендується вимити руки і обличчя з милом, прополоскати рот. Після тривалої роботи у кількох приміщеннях, особливо при використанні аерозолів, треба прийняти душ.

Обробленими приміщеннями можна користуватися тільки після проведення в них прибирання. Загиблих і паралізованих комах слід змести, спалити або облити окропом, при можливості – видалити через каналізацію.

В даний час широко поширені різного роду фумігатори (інсектицидні спіралі, таблетки, пластини, розчини, електрофумігатори і т. д.), які утворюють аерозолі інсектициду (найчастіше це алетрин), який надходить в повітря приміщення.

Примітка: комерційна назва кожного препарату може не збігатися з «хімічною» назвою, яка наведена в таблиці. Остання повинна вказуватися на упаковці (зазвичай вказується) в незалежності від назви, запатентованої в кожній окремій країні.

2. При інфекційному захворюванні з’являються ознаки інтоксикації – підвищення температури тіла, лихоманка, порушення з боку нервової системи (головний біль, запаморочення, важкість в голові, нудота і т. п.), загальна слабкість, почуття ломоти у всьому тілі і особливо в суглобах. По мірі одужання вираженість проявів інфекційної інтоксикації зменшується.

3. Інфекційне захворювання відрізняє швидка зміна різних симптомів: поява одних і зникнення або збільшення вираженості інших протягом захворювання.

4. По мірі розвитку хвороби картина прояснюється: з’являються ознаки переважного ураження будь-яких органів (або органа), що дає можливість віднести дане захворювання до кишкової інфекції, інфекції дихальних шляхів і т. д.

5. Висип на шкірі або на видимих слизових оболонках при інфекційних захворюваннях, на відміну від висипки при шкірних захворюваннях, з’являється на тлі ознак загальної інтоксикації.

6. Лімфатичні вузли реагують на збудника інфекції помітним збільшенням і хворобливістю при прощупуванні.

7. У більшості випадків ускладнення, що виникають при інфекційному захворюванні, наприклад інфекційно-токсичний шок, ниркова та печінкова недостатність, міокардит, інфекційна енцефалопатія і т. п., не зачіпають органи, уражені при даній хвороби, але можуть представляти безпосередню загрозу для життя хворого.

Для створення сприятливого мікроклімату та вентиляції всередині приміщень в країнах зі спекотним кліматом широко використовуються електричні вентилятори та кондиціонери. Кондиціонування повітря забезпечує нормальний сон, попереджає надмірне потовиділення. На час роботи кондиціонера приміщення, в якому він встановлений, має бути герметично закритим.

Як це не парадоксально, але хвороби, які найбільш часто зустрічаються в жарких країнах при наявності кондиціонера є простудні захворювання. Їх виникненню сприяє швидка зміна температури всередині і зовні приміщення, а також переохолодження внаслідок випадково або свідомо тривалого перебування перед потоком холодного повітря, що виходить з кондиціонера.

Для спортивних занять рекомендується відводити вечірні години, після них не повинно бути сильного стомлення. Легкий спортивний одяг з бавовняних тканин необхідно щодня прати.